07 вересня 2022 року
м. Київ
справа №580/3993/19
адміністративне провадження № К/9901/15494/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 580/3993/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року (прийняту у складі головуючого судді Гаврилюка В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2020 року (ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.)
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Черкаській області, яка полягає у невідновленні порушеного права ОСОБА_1 щодо виплати перерахованої пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року у розмірі 100% суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідач протиправно виплачує йому перераховану пенсію не в повному обсязі, спочатку обґрунтовуючи це положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2017 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103), пункти 1, 2 якої були визнані в судовому порядку протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили. В подальшому, відмовляючи у виплаті 100 відсотків перерахованої пенсії, відповідач робить посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 (далі - Постанова КМУ № 804), що є протиправним, адже вказана постанова фактично повторює положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що постанова Кабінету Міністрів України № 804 від 14 серпня 2019 року набрала чинності 04 вересня 2019 року. Натомість позивач звернувся із заявою про проведення перерахунку пенсії 05 листопада 2019 року, тобто після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 804 від 14 серпня 2019 року. У зв'язку з чим, виплата позивачеві пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії є правомірною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 24 червня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2020 року та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
Так позивач зазначає, що визнаючи правомірним обмеження виплати розміру перерахованої йому пенсії, суди керувались не нормами Закону № 2262-ХІІ, а нормами підзаконних нормативно-правових актів, а саме Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №103 та Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 № 804. Вказує, що право на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01 січня 2018, з урахуванням вже виплачених сум, визначається Законом № 2262-ХІІ, а отже підпадає під дію статті першої Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності» і невиплата вказаних сум є втручанням у його право на мирне володіння майном.
6. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2020 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.
7. Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.
27 липня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Черкаській області на касаційну скаргу. Відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскільки висновки суду відповідають обставинам справи.
8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 вересня 2022 року призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 07 вересня 2022 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
05 листопада 2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про проведення перерахунку пенсії щодо виплати з 05 березня 2019 року перерахованої пенсії у 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Заява мотивована тим, що з 05 березня 2019 року, у зв'язку з набранням законної сили судового рішення у справі № 826/3858/18, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення пенсії скасоване, а тому пенсія підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків з урахуванням суми підвищення пенсі, визначеного станом на 01 січня 2018 року та нарахування компенсації в зв'язку з порушенням строку її виплати.
В листі від 18 листопада 2019 року ГУ ПФУ в Черкаській області повідомило ОСОБА_1 , що постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.
Отже, законодавчих підстав для виплати позивачеві пенсії, перерахованої з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років, що визначені на 01 березня 2018 року, з урахуванням 100% суми підвищеної пенсії станом на 01 березня 2018 року та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною їх виплатою немає.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії із розрахунку 100% суми підвищення пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
11. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 (далі - Постанова №103), з преамбули якої вбачається, що постановлена остання на виконання частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
13. Пунктом 1 Постанови № 103 встановлено перерахування пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року, відповідно до Постанови № 704.
14. Пунктом 2 Постанови № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) проводити з 1 січня 2018 року в таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
15. Постановою № 103 внесені також зміни до Порядку № 45, а саме:
- пункт 5 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».
- додаток 2 до Порядку № 45 викладено в новій редакції, в якій довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, не містить таких складових грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону № 2262-XII.
16. Перерахунок раніше призначених пенсій визначено частиною четвертою статті 63 цього Закону, за якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
17. Отже, перерахунок раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону № 2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.
Обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону № 2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх.
Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій.
18. При цьому, орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення. Натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
19. Абзац 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
20. Таким чином, колегія суддів зазначає, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Так у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).
21. Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а.
У вказаній справі суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
22. Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Така правова позиція була в черговий раз підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 (провадження 11-325апп21).
23. Стосовно доводів відповідача та висновків зроблених судами при розгляді цієї справи щодо необхідності застосовувати Постанову КМУ № 804 до даних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду зазначає про таке.
04 вересня 2019 року набрала чинності Постанова КМУ № 804, якою Уряд: «Установив, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року у справі № 640/19133/19, яке набрало законної сили 31.03.2020 року: визнано постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» протиправною та нечинною повністю.
Так, судами при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 було зроблено висновок, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 804 від 14 серпня 2019 року набрала чинності 04 вересня 2019 року та враховуючи, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про проведення перерахунку пенсії 05 листопада 2019 року (тобто після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14 серпня 2019 року) то виплата позивачеві пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії є правомірною.
Водночас колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими висновками, оскільки, як було вже зазначено в пунктах 21 та 22 даної постанови, застосуванню підлягають норми Закону № 2262-ХІІ, безвідносно до того, чи були скасовані норми Постанови КМУ № 804 станом на час виникнення спірних правовідносин.
24. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами касатора, що він має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01 січня 2018 року на підставі Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01 січня 2018 року, а не з моменту набрання 05 березня 2019 року законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 та до набрання чинності Постанови КМУ № 804.
За приписами частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене колегія суддів Верховного Суду дійшов висновку, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2020 року підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2020 року по справі № 580/3993/19 - скасувати.
Ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538), яка полягає у невідновленні порушеного права ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо виплати перерахованої пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року у розмірі 100% суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 січня 2018 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді А.І. Рибачук
Л.В. Тацій