06 вересня 2022 року
м. Київ
справа №280/3878/21
адміністративне провадження №К/990/22251/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №280/3878/21 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, у якому позивач просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 в підготуванні висновку про одноразову грошову допомогу внаслідок встановлення військовослужбовцю ОСОБА_1 інвалідності, що настала внаслідок поранення, отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби та поверненні ОСОБА_1 документів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати висновок про одноразову грошову допомогу внаслідок встановлення військовослужбовцю ОСОБА_1 інвалідності III групи, що настала внаслідок поранення, отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2021, яке було залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022, у задоволенні позову відмовлено.
Позивач із вказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення її без руху.
Із відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що справа №280/3878/21 розглядалася судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд зазначає, що за змістом частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права винятково в тому разі:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз конструкції частини четвертої статті 328 КАС України дає підстави для висновку, що зазначена норма містить дві умови, які в сукупності складають зміст категорії «підстави касаційного оскарження судових рішень».
Зміст першої з цих умов полягає в тому, що в касаційній скарзі обов'язково має зазначатися, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржених судових рішень. Ця умова має бути дотримана під час касаційного оскарження усіх судових рішень, визначених частиною першої статті 328 КАС України - рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, та постанов суду апеляційної інстанції.
Своєю чергою друга умова передбачає, що особа, яка подає касаційну скаргу, окрім зазначення неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, має також навести одну з обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Отже, підставою для касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах, що не належать до справ незначної складності, є зазначення фактів неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, та обов'язкове обґрунтуванням наявності однієї або кількох обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Натомість за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тобто аналіз норми пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України свідчить про те, що під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та в інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), заявник має обов'язково аргументувати у касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Одночасно суд касаційної інстанції наголошує, що умова, передбачена частиною четвертою статті 328 КАС України, щодо зазначення у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та (або) апеляційної інстанцій оскаржених ним судових рішень, є загальною та має виконуватися у процесі оскарження в касаційному порядку усіх судових рішень, визначених частиною першої статті 328 КАС України, тобто така вимога стосується будь-яких рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанов суду апеляційної інстанції, незалежно від того, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження.
Тому окрім наведення обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, особа, яка подає касаційну скаргу в справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), необхідно зазначати те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права припустився суд (припустилися суди) під час ухвалення оскаржених судових рішень.
Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі не обґрунтовані підстави для оскарження судового рішення у касаційному порядку, які передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У цьому контексті слід зазначити, що зважаючи на зміни до КАС України, внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її взяття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі заявник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями), беручи до уваги передбачені КАС України підстави для його скасування або змінення (статті 351-354 Кодексу), з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, та одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були нам застосовані.
Отже, касаційна скарга має містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом під час його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.
Верховний Суд встановив, що позивач у касаційній скарзі не обґрунтував наявності виняткових випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, тобто скаржник не навів передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справі, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Також відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас частина друга статті 329 КАС України встановлює, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження заявник пропустив, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 13.04.2022, а касаційна скарга подана 12.08.2022 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв'язку «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла касаційна скарга).
Позивач заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що копія повного тексту постанови апеляційного суду йому вручена 18.05.2022, а 06.06.2022 заявником подана до Верховного Суду первинна касаційна скарга (у тридцятиденний строк з дати отримання повного тексту судового рішення). Касаційну скаргу, подану 06.06.2022, Верховний Суд ухвалою від 15.06.2022 залишив без руху, яку ОСОБА_1 отримав 22.06.2022. Також зазначає, що через введення воєнного стану, 25.06.2022 він був вимушений виїхати до іншого міста, у зв'язку з чим не встиг усунути недоліки вчасно. Ухвалу Верховного Суду від 04.08.2022 про повернення касаційної скарги скаржник отримав 09.08.2022, коли повернувся до м. Запоріжжя.
Зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Просить врахувати введений на території України воєнний стан та поновити пропущений строк, визнавши причини його пропуску поважними.
Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з такого.
Суд встановив, що вперше касаційна скарга ОСОБА_1 у цій справі подана 06.06.2022, проте Верховний Суд ухвалою від 15.06.2022 залишив її без руху, а згодом у зв'язку із неусуненням недоліків такої скарги, Верховний Суд ухвалою від 04.08.2022 повернув її скаржнику.
Копію ухвали Верховного Суду від 15.06.2022 про залишення касаційної скарги без руху позивач отримав 22.06.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №0102936479666, а також даний факт не заперечується ним у повторно поданій касаційній скарзі.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Колегія суддів враховує, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, 17.05.2022 №341/2022 з 25.05.2022 на 90 днів (23.08.2022).
Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження при поданні касаційної скарги скаржник зазначив, що вчасно усунути недоліки вперше поданої касаційної скарги він не міг у зв'язку з тим, що виїхав до іншого міста.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Однак, Суд звертає увагу, що такі доводи позивача не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а також скаржником не обґрунтовано, якими саме непереборними обставинами зумовлена неможливість виконання ним вимог ухвали Верховного Суду від 15.06.2022 в іншому місті України, окрім того, в якому він її отримав.
У цій справі саме заявником не було дотримано вимог КАС України, що слугувало підставою для залишення касаційної скарги без руху, та повернення попередньої касаційної скарги.
Сукупність цих обставин свідчить про неналежне виконання позивачем своїх процесуальних обов'язків процесуального законодавства щодо усунення недоліків первинної касаційної скарги. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не підтвердженні належними доказами та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
Верховний Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі ст. 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених недоліків.
Керуючись приписами статей 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №280/3878/21 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржнику необхідно уточнити підстави звернення до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтуванням, з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі, надати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням належних та допустимих доказів, що підтверджують такі обставини.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ст. 330 КАС України, в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ст. 332 КАС України, в установлений судом строк, скаржнику буде відмовлено у відкритті касаційного оскарження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець ,
Судді Верховного Суду