06 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 200/5764/20-а
адміністративне провадження № К/990/20818/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Донецької обласної прокуратури на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі № 200/5764/20-а за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та стягнення вихідної допомоги при звільнені,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність прокуратури Донецької області в частині не виплати йому вихідної допомоги при його звільненні 04 травня 2020 року;
- стягнути з Прокуратури Донецької області або обласної Прокуратури, юрисдикцією якої є Донецька область, на його користь вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку в сумі 20427, 12 грн.
- стягнути з Прокуратури Донецької області або обласної прокуратури, юрисдикцією якої є Донецька область, на його користь середній заробіток за весь час затримки, починаючи з 04 травня 2020 року по день ухвалення рішення, виходячи із розрахунку 972, 72 грн. за день.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року скасовано та позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Донецької обласної прокуратури в частині не виплати позивачу вихідної допомоги при його звільненні;
- стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь позивача вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку в сумі 20 427, 12 грн;
- стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 63 932,41 грн;
- у задоволені решти позовних вимог відмовлено.
11 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Донецької обласної прокуратури на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі №200/5764/20-а.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що на обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, необхідно навести порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, в сукупності з обґрунтуванням підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 КАС України.
Частиною другою статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 4) встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону вбачається, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв'язку з недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження. Отже, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.
Водночас Судом установлено, що касаційна скарга не містить посилань скаржника на підпункти 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України, що унеможливлює перевірку умов, визначених пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України. Також скаржником не обґрунтовано, на підставі яких недопустимих доказів суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають істотне значення для вирішення справи.
Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 353 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Донецької обласної прокуратури на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі № 200/5764/20-а повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська