01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Гайдаш В.А.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
06 вересня 2022 року Справа № 580/2248/22
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Безименної Н.В., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області,
Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправними дії Відповідача-1 щодо відмови Позивачу у здійсненні перерахунку та виплати пенсії із заробітку, отриманого в іноземній валюті, або виплаченого в інвалютних карбованцях за період роботи з 11.12.1985 по 06.12.1989;
- зобов'язати Відповідача-2 здійснити перерахунок та виплату Позивачу пенсії із заробітку, отриманого в іноземній валюті або виплаченого в інвалютних карбованцях, за період роботи з 11.12.1985 по 06.12.1989, з моменту призначення пенсії за віком.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що інвалютні карбованці не є іноземною валютою, а є умовною грошовою одиницею, яку використовували для безготівкового нарахування коштів радянським спеціалістам, які працювали за кордоном. Курс цієї умовної одиниці до карбованця СРСР становив один до одного.
Тому, за висновками суду, посилання пенсійного фонду на відсутність підстав враховувати при визначенні розміру пенсії Позивачу суми заробітної плати, згідно з наданими ним довідками за час його роботи за кордоном є необґрунтованими.
При цьому, суд вказав, що Відповідачами не надано доказів того, що із сум, отримуваних Позивачем в іноземній валюті, не сплачувалися внески на державне соціальне страхування.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач - ГУ ПФУ в Черкаській області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволені позову в повному обсязі, зазначаючи, що в наданій Позивачем довідці відсутні дані про дату народження заявника, відомості щодо нарахування внесків на державне соціальне страхування або збору на обов'язкове пенсійне страхування, а також, що заробіток у такій довідці визначений в інвалютних рублях і відомостей про нарахування його в радянських рублях немає.
Також Апелянт зазначає, що Позивач, звертаючись з вимогою про перерахунок його пенсії, не надав довідку про період роботи та з інформацією щодо збереження заробітної плати за основним місцем роботи і щодо сплати внесків.
Крім того, Апелянт зазначає, що раніше діючим законодавством не було передбачено обчислення розміру пенсії особам, які працювали за кордоном в установах колишнього СРСР чи УРСР або за відрядженням цих установ, із заробітку, отриманого в іноземній валюті чи виплаченого в інвалютних карбованцях.
Апелянт посилається на ст. 40 Закону № 1058-ІV та вказує, що для обчислення пенсії ураховується дохід за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000, незалежно від перерв, а інформація про заробітну плату Позивача за спірний період стосується лише 49-ти місяців.
Апелянт вказує, що на виконання вимог законодавства він звернувся із запитом до уповноваженого пенсійного органу РФ щодо надання інформації про щомісячне нарахування та сплату страхових внесків протягом період з грудня 1985 року по грудень 1989 року щодо Позивача, але відповідь на такий запит не надходила.
Апелянт зазначає, що до звернення Позивача з відповідною заявою про перерахунок його пенсії в органів ПФУ не виникає обов'язку здійснити відповідний перерахунок, але таку заяву Позивачем подано лише 12.08.2021. Тому, на переконання Апелянта, вимоги Позивача щодо зобов'язання органу ПФУ здійснити перерахунок його пенсії з моменту її призначення задоволенню не підлягають і заявлені з пропуском строку звернення до суду.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 та від 09.08.2022 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження з 06.09.2022.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
При цьому, у своєму відзиві Позивач зазначає, що довідка, подана ним Відповідача була видана ще у 1989 року за формою, установленою законодавством, чинним на той час.
Також Позивач вказує, що він не просить визначити розмір його пенсії з наявних 49-ти місяців спірного періоду, а не 60-ти, як вимагає законодавство, а просить лише врахувати ці 49 місяців поряд з іншим періодом.
На переконання Позивача, з огляду на предмет спору в цій справі, строки звернення до суду не можуть бути обмежені жодним періодом.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У період з 11.12.1985 по 06.12.1989 Позивач працював за кордоном у відрядженні Туніській Республіці і отримував зарплату по контракту в інвалютних рублях (карбованцях), що підтверджується довідкою від 31.05.2021 №3463-с, виданої Федеральною казначейською установою «Російський державний архів економіки».
Факт перебування позивача у закордонному відрядженні у Туніській Республіці у вказаний період також підтверджується копією трудової книжки позивача, копією довідки від 07.12.1989 №20/4-09 Міністерства меліорації та водного господарства СРСР, згідно якої позивач у період з 11.12.1985 по 06.12.1989 працював на посаді бурового майстра по контракту № 720І23І500.
Позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Черкаській області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії із заробітку, отриманого в іноземній валюті, або виплаченого в інвалютних карбованцях за період роботи з 11.12.1985 по 06.12.1989.
Головне управління ПФУ у Запорізькій області рішенням від 20.08.2021 № 971110137957 відмовлено Позивачу у перерахунку його пенсії, оскільки раніше діючим законодавством про пенсійне забезпечення не було передбачено обчислення розміру пенсії особам, які працювали за кордоном в установах колишнього СРСР чи УРСР або за відрядженням цих установ, із заробітку, отриманого в іноземній валюті, чи заробітку, виплаченого в інвалютних карбованцях.
Позивач, вважаючи своє право на перерахунок пенсії порушеним, звернувся до суду з цим позовом.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XI), «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII (далі - Закон № 959-XII).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 66 Закону № 1788-ХІІ передбачено включення у заробіток для обчислення пенсії всіх видів оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.
Згідно зі ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим законом - на умовах передбачених абз.1 цієї частини. У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 01 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідного року (кварталу).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5, 6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 1058-IV перерахунок пенсій за віком, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Статтею 72 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64, 67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України на загальних підставах.
Статтею 1 Закону № 959-XII передбачено, що іноземна валюта - це валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.
У роз'ясненні Зовнішекономбанку від 26.12.2001 № 6962/620303 зазначено, що відповідно до раніше діючих нормативних документів поточні рахунки радянських працівників, які працювали за кордоном у Зовнішекономбанку до 1993 року велися у інвалютних карбованцях, з умовним визначенням валюти внеску. Зачислення на рахунок здійснювалось на підставі платіжних доручень організацій, які направляли співробітників на роботу за кордон, суми вказувались також у інвалютних карбованцях. Інвалютні карбованці використовувались тільки у безготівкових рахунках до 1993 року, інвалютні карбованці обмінювалися на радянські карбованці у відношенні 1:1.
Розглядаючи вимогу про можливість включення до заробітку, з якого обчислюється пенсія, коштів, отриманих в інвалютних рублях, суд звертає увагу, що наведене поняття є умовним, і застосовувалось як одиниця обліку коштів. Виплата заробітку в інвалютних рублях відбувалась за обставин, коли організація виконувала роботи (надавала послуги) за кордоном за іноземну валюту, яку в обов'язковому порядку продавала Зовнішторгбанку СРСР, а останній, в свою чергу, конвертував таку валюту в інвалютні рублі для розрахунків з працівниками відповідної організації.
Нарахування коштів в інвалютних рублях на рахунок особи, яка працювала за кордоном, означало можливість придбання за ці кошти іноземної валюти (для розрахунків за кордоном), або отримання цих коштів у рублях для розрахунків на території СРСР. При цьому, балансова оцінка інвалютного рубля до рубля складала 1 до 1.
Механізм оплати праці спеціалістів (на час роботи позивача) регулювався Правилами про умови праці радянських робітників за кордоном, затвердженими Державним комітетом Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 25 грудня 1974 року за №365, пункт 42 яких зазначав, що на соціальне страхування працівників установ СРСР за кордоном, які направлені з СРСР, а також прийнятих на роботу на місці на штатні посади з числа членів їх сімей, відповідні міністерства та відомства сплачують в СРСР у централізованому порядку страхові внески у відсотках, встановлених урядом СРСР від сум заробітної плати, виплачуваної названим працівникам в радянській та іноземній валютах.
Відповідно до частини першої статті 98 Закону № 1788-ХІІ перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.
Висновки суду апеляційної інстанції.
1. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє дійти висновку, що інвалютні карбованці не є іноземною валютою, а є умовною грошовою одиницею, яку використовували для безготівкового нарахування коштів радянським спеціалістам, які працювали за кордоном. Курс цієї умовної одиниці до карбованця СРСР становив один до одного.
2. Отже, отримана Позивачем за період з 11.12.1985 по 06.12.1989 заробітна плата в інвалютних карбованцях підлягає врахуванню при визначенні розміру його пенсії.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постанові від 21.05.2020 у справі № 552/1656/17.
3. Доводи Апелянта про те, що відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії ураховується дохід за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000, незалежно від перерв, а інформація про заробітну плату Позивача за спірний період стосується лише 49-ти місяців, колегія суддів приймає до уваги, але зазначає, що вимоги Позивача стосуються не здійснення розрахунку його пенсії виключно з вказаних 49-ти місяців, а здійснення лише урахування цього періоду, тобто розрахунку пенсії за відповідні 60 календарних місяців страхового стажу підряд з включенням до цього періоду спірних 49-ти місяців за правилами, визначеними нормою ст. 40 Закону № 1058-IV, на яку посилається Апелянт.
4. Доводи Апелянта про те, що Позивач, звертаючись з вимогою про перерахунок його пенсії, не надав довідку про період роботи з інформацією щодо збереження заробітної плати за основним місцем роботи і щодо сплати внесків, колегія суддів відхиляє, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, Позивач надав органу ПФУ всі наявні в нього документи, зокрема архівну довідку, які в сукупності підтверджують наявність в нього відповідного права.
Разом з тим, Позивач не повинен зазнавати негативних наслідків через прогалини в законодавства у процесі його змін, зокрема щодо різного нормативного регулювання порядку складання та форми відповідних документів про період роботи і заробітну плату станом на час здійснення ним відповідної трудової діяльності (1985-1989 рр.) і на теперішній час.
Також, Позивач не може та не повинен нести відповідальність за ненадання на запит Відповідача пенсійним органом РФ інформації про щомісячне нарахування та сплату страхових внесків протягом період з грудня 1985 року по грудень 1989 року щодо Позивача.
5. З огляду на викладене, судова колегія вважає, що Апелянтом не спростовано правильності висновків суду щодо протиправними дій Відповідача-1 з приводу відмови Позивачу у здійсненні перерахунку та виплати пенсії із заробітку, отриманого в іноземній валюті або виплаченого в інвалютних карбованцях за період роботи з 11.12.1985 по 06.12.1989.
6. Перевіряючи доводи Апелянта про те, що до звернення Позивача із заявою про перерахунок його пенсії в органів ПФУ не виникало обов'язку здійснити відповідний перерахунок, але таку заяву Позивачем подано лише 12.08.2021, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що пенсія призначається особі на підставі документів, які подаються органу ПФУ, а її перерахунок може бути здійснений на підставі документів, що вже є в пенсійній справі, або документів, поданих особою органу ПФУ.
При цьому, обов'язок в органу ПФУ щодо здійснення відповідного перерахунку виникає не раніше звернення особи з відповідною вимогою та подання необхідних для цього документів.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що в межах спірних правовідносин Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок його пенсії та надав відповідні документи не під час вирішення питання щодо призначення йому пенсії (звернення щодо її призначення), а лише 12.08.2021.
Тобто, з огляду на вищезазначене, обов'язок щодо здійснення відповідного перерахунку у Відповідача-2 виник саме з вказаної дати, а не з момент у призначення Позивачу пенсії (17.07.2011).
У контексті аналізу спірних правовідносин, враховуючи особливості обставин цієї справи, судова колегія зазначає, що до 12.08.2021 (з огляду на відсутність автоматизованих даних про страховий стаж Позивача за період з 11.12.1985 по 06.12.1989) у Відповідача не було інформації щодо наявності у Позивача відповідного стажу (отримання ним заробітку за цей період у відповідному розмірі тощо).
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що заявлені Позивачем у цій справі вимоги про зобов'язання Відповідача-2 здійснити перерахунок та виплату йому пенсії із заробітку, отриманого в іноземній валюті або виплаченого в інвалютних карбованцях, за період роботи з 11.12.1985 по 06.12.1989, підлягають задоволенню частково, а саме з 12.08.2021, а не з моменту призначення Позивачу пенсії за віком, як він про таке просить у своєму позові.
7. Разом з тим, доводи Апелянта про те, що позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 з пропуском строку звернення до суду, судова колегія відхиляє, оскільки Позивач дізнався про порушення своїх прав з моменту отримання відповіді органу ПФУ на його звернення, а саме 24.12.2021 і 20.05.2022 звернувся до суду з цим позовом, тобто в межах шестимісячного строку звернення.
При цьому, судова колегія відзначає, що основною вимогою в цій справі є вимога про визнання протиправними дій Відповідача-1 щодо відмови Позивачу у здійсненні перерахунку та виплати пенсії із заробітку, отриманого в іноземній валюті, або виплаченого в інвалютних карбованцях за період роботи з 11.12.1985 по 06.12.1989, яка заявлена своєчасно.
Інші позовні вимоги (про зобов'язання вчинити дії) є похідними і підлягають задоволенню частково, але не з підстав пропуску строку звернення до суду, а з підстав, наведених вище (щодо дати виникнення у Відповідача обов'язку здійснити відповідний перерахунок).
8. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
9. Отже, судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення без дотримання норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в частині періоду задоволення позовних вимог.
10. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
11. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області підлягає задоволенню частково, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання вчинити дії - скасувати та ухвалити в цій частині постанову, якою такі вимоги задовольнити частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання вчинити дії - скасувати та ухвалити в цій частині постанову, якою такі вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із заробітку, отриманого в іноземній валюті або виплаченого в інвалютних карбованцях, за період роботи з 11.12.1985 по 06.12.1989, з 12.08.2021.
У задоволенні позовних вимог про зобов'язання вчинити дії в іншій частині - відмовити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року в іншій частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 06 вересня 2022 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Н.В. Безименна
О.В. Карпушова