Справа № 372/2355/22
Провадження 1-кс-642/22
ухвала
Іменем України
07 вересня 2022 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання Заступника начальника відділення СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна,
07.09.2022 року Заступник начальника відділення СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111230000549 від 17.05.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке обґрунтовує тим, що відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX та № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України № 2212-IX від 21 квітня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб та з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, відповідно.
Так, наказом голови правління ПрАТ «Обухівський молочний завод» № 7-к від 17.01.2022 ОСОБА_4 призначено на посаду водія автотранспортних засобів 3 класу ПрАТ «Обухівський молочний завод» за трудовим договором строком з 18.01.2022 до 17.03.2022 включно, термін дії вказаного договору продовжено до 30.06.2022 відповідно до наказу голови правління ПрАТ «Обухівський молочний завод» № 3/1тд від 03.02.2022.
17.01.2022 між ПрАТ «Обухівський молочний завод» та ОСОБА_4 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до п. 1: працівник ОСОБА_4 , що займає посаду водія автотранспортних засобів, приймає на себе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за всі в установленому порядку передані йому під звіт Роботодавцем товарно - матеріальних цінностей, коштів, а також за ті товарно - матеріальні цінності й кошти, що будуть надходити йому під звіт протягом усього терміну дії вказаного договору. Відповідно до п. 2 вказаного договору працівник ОСОБА_4 був зобов'язаний:
-дбайливо ставитись до переданих йому для зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для попередження збитків;
-негайно повідомляти адміністрацію роботодавця про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей;
-вести облік, складати і передавати товарно-грошові та інші звіти про рух та залишки ввірених йому матеріальних цінностей;
-брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.
Згідно вимог п. 1.4 Робочої інструкції «Водія автотранспортних засобів», затвердженої 01.12.2016 головою правління ПрАТ «Обухівський молочний завод» (далі Інструкція), водій ОСОБА_4 , що здійснює поставку готової продукції, підписує договір повної індивідуальної матеріальної відповідальності.
Згідно вимог п. 2.13 розділу 2 Інструкції «Завдання та обов'язки», водій ОСОБА_4 зобов'язаний дбайливо ставитись до переданих йому під звіт товарно-матеріальних цінностей, коштів та супроводжувальних документів на продукцію.
Згідно вимог п. 4.2 розділу 4 «Відповідальність», водій ОСОБА_4 несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності - в межах, визначеним чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Порядку оприбуткування готівки в касах відокремлених підрозділів - фірмових магазинах, затвердженого наказом головного бухгалтера ПрАТ «Обухівський молочний завод» № 102 від 03.07.2018, документом, що свідчить про передачу грошей до каси підприємства є примірник супровідної відомості, виписаної продавцем - касиром, та підписаної водієм-касиром (збирачем).
Так, у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 15.04.2022 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на привласнення ввіреного йому майна, а саме грошових коштів, належних ПрАТ «Обухівський молочний завод», отриманих в результаті продажу товару (виручки), які йому передавали продавці фірмових магазинів - павільйонів «Молочні продукти» для подальшої здачі до центральної каси ПрАТ «Обухівський молочний завод», з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 15.04.2022 в 08:23 годин, ОСОБА_4 , працюючи на посаді водія автотранспортних засобів 3 класу ПрАТ «Обухівський молочний завод», будучи матеріально-відповідальною особою за ввірені йому готівкові грошові кошти та майно, переслідуючи злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, належного ПрАТ «Обухівський молочний завод», перебуваючи у фірмовому магазині - павільйоні № 2 «Молочні продукти» ПрАТ «Обухівський молочний завод», що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6/2, від продавця ОСОБА_5 отримав виручку магазину за 14.04.2022, разом із супровідною відомістю, для передачі до центральної каси ПрАТ «Обухівський молочний завод», у вигляді грошових коштів в сумі 28 082 гривень 20 копійок, які в подальшому до неї не здав, а залишивши собі та розпорядився ними на власний розсуд.
Після цього ОСОБА_4 , 15.04.2022 в 09:37 годин, діючи єдиним злочинним умислом, спрямованим на привласнення чужого майна, яке було йому ввірено, в умовах воєнного стану, перебуваючи в фірмовому магазині - павільйоні «Молочні продукти» ПрАТ «Обухівський молочний завод», що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Трипілля, вул. Шевченка, 60-В, від продавця ОСОБА_6 отримав виручку магазину за 14.04.2022, разом із супровідною відомістю, для передачі до центральної каси ПрАТ «Обухівський молочний завод», у вигляді грошових коштів в сумі 9620 гривень, які в подальшому до неї не здав, а залишився собі та розпорядився ними на власний розсуд.
Вказаними діями ОСОБА_4 спричинив ПрАТ «Обухівський молочний завод», майнову шкоду на загальну суму 37 702 гривень 20 копійок.
23.08.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
В ході досудового розслідування ПрАТ «Обухівський молочний завод» в порядку ст.ст. 55-58, 127-129 КПК України заявлено позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди та стягнення з підозрюваного ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 34 973,33 грн. на користь ПрАТ «Обухівський молочний завод».
У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.
Згідно зі статтею 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
В ході досудового розслідування встановлено, що згідно довідки з ТСЦ № 3244 РСЦ в Київській області МВС України за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований автомобіль «Citroen C-Elysee», д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 .
При цьому, використання транспортного засобу марки «Citroen C-Elysee, д.н.з. НОМЕР_1 , може мати наслідками його псування, пошкодження, зникнення чи відчуження, а також привезти до зменшення його вартості, що у випадку ухвалення судом рішення про задоволення цивільного позову в кримінальному провадженні на ПрАТ «Обухівський молочний завод» та про його реалізацію з метою відшкодування завданої майнової шкоди, спричинить негативні наслідки у вигляді недоотримання коштів в дохід ПрАТ «Обухівський молочний завод» при його реалізації.
При цьому, для зміни власника, тобто укладення договору купівлі-продажу, або іншого договору, який може призвести до відчуження вказаного майна, необхідний незначний час, а тому наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза відчуження даного об'єкту іншим особам, що може призвести до затягування досудового розслідування. Крім того, незастосування арешту вказаного майна може призвести до подальшого відчуження цього майна, та внаслідок чого, ПрАТ «Обухівський молочний завод», у разі задоволення їх позову, не зможе відшкодувати ту майнову шкоду, щодо відшкодування якої заявлено цивільний позов.
А тому розгляд даного клопотання слідчим суддею необхідно провести без участі підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника.
Отже, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, і вимоги пункту 2 частини 3 статті 132 КПК України виконані.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає на необхідне забезпечити арешт транспортного засобу марки «Citroen C-Elysee», д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , належний підозрюваному ОСОБА_4 із забороною його відчуження та розпорядження ним.
Враховуючи вищевикладене, з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, а також з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення потерпілому у кримінальному провадженні (цивільний позов) та запобігання можливості здійснити приховування, зникнення, втрату, використання, пересування, передачу, відчуження вказаного майна, наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а саме: арешту транспортного засобу марки «Citroen C-Elysee», д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , належний підозрюваному ОСОБА_4 , який перебувають у його власності, із забороною відчуження та розпоряджатись підозрюваному ОСОБА_4 вказаним транспортним засобом, та являється предметом забезпечення цивільного позову ПрАТ «Обухівський молочний завод» по кримінальному провадженню № 12022111230000549 від 17.05.2022.
.Слідчий Обухівського РУП ГУ НП в Київській області в судове засідання не з'явився, просив розглядати клопотання без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив не здійснювати фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів, в тому числі не здійснювати аудіо запис та відео запис за допомогою технічних засобів.
Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям статті 98 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Вважаю, що внесене слідчим клопотання не відповідає вимогам закону, оскільки не містить достатніх відомостей для необхідності такого арешту.
Зокрема, з опису наведених у клопотанні обставин вбачається існування спірних цивільних правовідносин між сторонами кримінального провадження, накладення арешту на транспортний засіб марки «Citroen C-Elysee», д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 не узгоджується із загальними засадами кримінального судочинства і виходить за межі потреб досудового розслідування у кримінальних провадженнях.
У клопотанні не наведено критеріїв, за яким можна визначити процесуальний статус майна, на яке пропонується накласти арешт.
Також слід врахувати неприпустимість свавільного втручання суду у здійснення права власності володільця майна, майно, на яке пропонується накласти арешт не відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні, його правовий статус залишився неконкретизованим.
Крім того, у клопотанні відсутні достатні відомості для висновку про співмірність заходів забезпечення кримінального провадження із межами потреб досудового розслідування у кримінальному провадженні. Висловлені слідчим доводи, на думку слідчого судді, не є правовою підставою для арешту майна у кримінальному провадженні, а потреби досудового розслідування можуть бути задоволені у інший, менш обтяжливий для власника спосіб.
Під час розгляду клопотання, слідчим не наведено достатніх правових і фактичних підстав для необхідності накладення арешту на майно.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити.
Керуючись ст.ст. 131, 170, 171, 172, 173, КПК України,
В задоволенні клопотання Заступника начальника відділення СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111230000549 від 17.05.2022 року, відмовити повністю.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1