Справа № 369/4312/22
Провадження № 2/369/4135/22
Іменем України
07.09.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Смушко К.В.
за участі
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
У червні 2022 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 2006 року. Від спільного проживання мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , 2007 року народження, та ОСОБА_4 , 2014 року народження. Сумісне життя не склалось та на даний час вони проживають окремо. За рішенням суду їх шлюб розірвано. Неповнолітні діти залишились проживати разом з нею та перебувають на її утриманні. Для повноцінного та всебічного розвитку дитини є необхідним стягнення аліментів в розмірі 5000 грн. на утримання доньки ОСОБА_4 , та 6000 грн. на утримання сина ОСОБА_3 . Відповідач як батько має надавати матеріальну допомогу.
Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , 2007 року народження, в розмірі 6000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та на утримання дитини ОСОБА_4 , 2014 року народження, в розмірі 5000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття; судові витрати покласти на відповідача.
29 серпня 2022 року до суду надійшов відзив на позов. Не погоджуючись з позовом відповідач ОСОБА_2 вказав, що після припинення спільного проживання він продовжував бачитись з дітьми та надавати кошти на їх утримання, надав інші речі за потреби. По суті вимоги позивачки про стягнення аліментів вважає передчасними, оскільки він утримував та буде утримувати своїх дітей й надалі. При вирішенні спору просив врахувати, що зважаючи на ситуацію в країні його було звільнено з роботи, та наданий час його дохід - це тимчасові підробітки. Жодного цінного рухомого та нерухомого майна він не має, проживає в одній квартирі з матір'ю та братом. Тому сплачувати аліменти у заявленому розмірі він на даний час не має можливостей. Просив задоволити позов та стягнути аліменти в розмірі ј частині його доходів. У задоволенні решти позовних вимог заперечував.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала. Суду пояснила, що кожного місяця витрачає на харчування дітей близько 6000 грн., на одяг та інші речі - 3000 грн., додаткові навчання - 3000 грн., орендує житло - 8000 грн., лікування - 1000 грн., та інші забаганки дітей - 2000 грн. При визначенні розміру аліментів керувалась віком дітей. Просила позов задоволити.
У судовому засіданні відповідач заперечував проти позову. Суду пояснив, що через звільнення, не має постійного доходу. Тимчасовими заробітками його щомісячний дохід становить приблизно 10 000 грн., що є майже суму заявленого позивачкою розміру аліментів. Крім щомісячних витрат на своє харчування, сплати комунальних платежів, має кредитні зобов'язання по виконавчому провадженню. Тому погоджується сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини свого доходу. Просив позов задоволити частково з урахуванням поданого відзиву.
Заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
При розгляді справи судом встановлено, що 30 вересня 2006 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відділі реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис №1899.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року шлюб між сторонами був розірваний.
Батьками неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Батьками неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено у ст.180 СК України.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (ст.181 СК України).
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
За ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею проживають неповнолітні діти: ОСОБА_3 , 2007 року народження, та ОСОБА_4 , 2014 року народження.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню з 02 червня 2022 року.
При розгляді справи позивач стверджував про імперативність її права на отримання аліментів, суд погоджується з такими доводами позивача. Але при вирішенні справ про стягнення аліментів позивач зобов'язаний також довести бажаний розмір аліментів, а не лише вказати певний розмір, оскільки розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку.
Посилання позивача на те, що відповідач працює, має дохід, може дозволити, суд оцінює критично. Жодних належних та допустимих доказів цим обставинам позивачка суду не надала, не заявила клопотань про їх витребування у разі складнощів в їх отриманні.
Натомість судом встановлено, що ОСОБА_2 звільнений з 06 травня 2022 року. Доказів про розмір доходу або витрат відповідача матеріали справи не містять.
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
З огляду на те, що дитина проживає з матір'ю, вартість продуктів харчування, інших речей першої необхідності, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, відсутність відомостей про доходи чи витрати відповідача, його заперечення щодо заявленого розміру аліментів, відсутність доказів щодо реальних витрат на дітей, рівність батьків в утриманні дітей, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі 1/3 частини доходу відповідача до досягнення дітьми повноліття, як це передбачено ч. 2 ст. 183 СК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 81, 84, 181, 182, 191 Сімейного Кодексу України, статтями 10, 13, 247, 258, 263, 267, 273, 355, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 02 червня 2022 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.).
У задоволенні решти вимог відмовити.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 07 вересня 2022 року.
Суддя