гСправа № 358/1450/20 Провадження № 1-кс/358/198/22
06 вересня 2022 року м. Богуслав
Слідчий суддя Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 357 ч.1 КК України,-
В провадження слідчого судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 357 ч.1 КК України.
Заява захисника мотивована тим, що в провадженні судді ОСОБА_5 з 04.12.2020 року знаходиться кримінальне провадження за обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_3 за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 357 ч.1 КК України. На даний час судовий розгляд кримінального провадження по суті не розпочато та по справі лише продовжується запобіжних захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою. Вказані обставини викликають у сторони захисту обгрунтовані сумніви у неупередженості головуючого по справі - судді ОСОБА_5 , що й стало підставою для заявлення йому відводу.
В судове засідання захисник ОСОБА_4 надав заяву про проведення судового засідання за його відсутності, заявлений ним відвід просив задовольнити.
В судове засідання прокурор ОСОБА_6 надав заяву про проведення судового засідання за його відсутності, заяву про відвід головуючого по справі судді ОСОБА_5 вважає обгрунтованою та просив заяву задовольнити.
Слідчим суддею з урахуванням положень ст. 81 КПК України визнано можливим проводити розгляд заяви за відсутності судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_7 .
Слідчий суддя розглянув підстави заяви про відвід, приходить до наступного.
Статтею 75 КПК України встановлений перелік підстав для відводу слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Серед таких підстав законодавець зазначає, зокрема, особисту заінтересованість вказаних осіб або їх близьких родичів чи членів сім'ї в результатах провадження або існування інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в їх неупередженості.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. 3 огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).
Також, у справі „Pullar v. United Kingdom" ЄСПЛ вказав, що судова практика передбачає два критерії для встановлення безсторонності суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції. По-перше, потрібно встановити, що суд був суб'єктивно безсторонній, тобто жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість. Особиста безсторонність презюмується доти, доки не буде доведено інше. По-друге, суд повинен бути об'єктивно безсторонній, тобто передбачається існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього".
У судовому засіданні встановлено, що 04.12.2020 року в провадження судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_5 надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст.ст.185 ч.2 КК України, яке в подальшому було об'єднане з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст.ст. 186 ч.2, 357 ч.1 КК України.
Станом на дату розгляду заяви про відвід судді, судовий розгляд кримінального провадження не розпочато та лише продовжується у відношенні обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вказане свідчить про відсутність об'єктивного критерію безсторонності судді.
Згідно ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до п.2.1, 2.3 Бангалорських принципів поведінки судді, при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах.
У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
З урахуванням практики ЄСПЛ - є два випадки, у яких може постати питання щодо недостатньої безсторонності суду (Купріану проти Кіпру [ВП], § 121): перший - функціонального характеру, стосується, наприклад, виконання однією особою різних функцій в межах судового провадження, або ієрархічні чи інші зв'язки між цією та іншою особою в межах того ж провадження; другий - має особистий характер і є наслідком поведінки судді у даній справі.
Аналізуючи підстави для відводу, суд вбачає наявність підтверджених та переконливих фактів, які викликали обґрунтований сумнів в неупередженості судді ОСОБА_5 .
Виходячи із положень ч.1 ст. 94 КПК України, якою визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи заяви про відвід містять підтверджені дані, які свідчать про наявність підстав для відводу судді ОСОБА_5 , що передбачені ст. 75 ч.1 п.4 КПК України, тому заявлений відвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 75-76, 80-82, 369-372 КПК України, суд,-
Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 357 ч.1 КК України - задовольнити.
Відвести суддю Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_5 від розгляду об'єднаного кримінального провадження за обвинувальними актами у відношенні ОСОБА_3 за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 357 ч.1 КК України.
Кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_3 за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 357 ч.1 КК України (справа № 358/1450/20, провадження № 1-кп/234/88/22) передати до канцеляції суду для визначення складу суду в порядку ст.35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1