Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/7857/22
2-во/357/57/22
"07" вересня 2022 р. суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні суду,
05 вересня 2022 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення, яким задоволено заяву ОСОБА_1 , встановлено факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місті Саробільськ Старобільського району Луганської області, батьками якого є: матір - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
07 вересня 2022 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить виправити описку у рішенні, а саме у резолютивній частині судового рішення вказати правильно місто Старобільськ. Крім того, зазначала, що під час написання заяви до суду юристом було допущено описку, а саме ім'я дитини зазначено ОСОБА_5 , замість правильного ОСОБА_6 . Тому просила виправити у рішенні суду ім'я дитини на ОСОБА_6 . Розгляд заяви просила проводити за її відсутності.
Оглянувши матеріали справи судом встановлено, що при складенні вказаного судового рішення було допущено описку в його резолютивній частині, а саме невірно вказано місто народження дитини « ОСОБА_7 », замість правильного « ОСОБА_8 ».
Крім того, ім'я дитини вказано « ОСОБА_5 » замість правильного « ОСОБА_6 ».
Відповідно до ч.1, 2 ст.269 ЦПК України - суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 зазначив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
В пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.
Питання про внесення виправлень у судове рішення здійснюється в порядку письмового провадження, оскільки учасники справи не повідомлялися.
Враховуючи, що допущені судом описки стосуються істотних обставин, оскільки можуть вплинути на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності, тому суд вважає за необхідне виправити допущені в рішенні описки.
Керуючись ч.13 ст.7, ст.260, 269 ЦПК України, -
Виправити описку допущену в резолютивній частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2022 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особі: 1) Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, 2) ОСОБА_9 , про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, вказавши правильно місто народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Старобільськ Старобільського району Луганської області та вказавши в описовій, мотивувальній та резолютивній частинах рішення правильно ім'я дитини « ОСОБА_6 ».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
СуддяМ. М. Бебешко