Справа № 675/801/22
іменем України
07 вересня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державна установа "Замкова виправна колонія (№58) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58"), в якому просить:
- визнати протиправним дії Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" в особі начальника Довгополого П.В. по винесенню постанови від 21.04.2022 про поміщення засудженого ОСОБА_1 на 12 діб у ДІЗО установи;
- зобов'язати Державну установу "Замкова виправна колонія (№58)" в особі начальника Довгополого П.В. скасувати постанову від 21.04.2022 про поміщення засудженого ОСОБА_1 на 12 діб у ДІЗО установи без виходу на роботу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою начальника ДУ "ЗВК (№58)" позивачу обрано дисциплінарне стягнення у виді 12 діб ДІЗО без виводу на роботу за вчинення - демонстративною жестикуляцію погрожував представнику адміністрації-інспектору. Позивач вважає, що фактичних обставин, які описані в оскаржуваній постанові не було, а тому таке рішення має бути скасоване як незаконне. Просить позов задовольнити повністю.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зазначає, що засуджений ОСОБА_1 допустив порушення режиму відбування покарання, а саме під час слідування у їдальню установи, даний засуджений демонстративно жестикулюючи, погрожував представнику адміністрації фізичною розправою. На зроблені зауваження інспектора ВНБ припинити порушення не відреагував, своєю поведінкою негативно впливав на процес виправлення інших засуджених. В ході бесіди виховного характеру свою вину засуджений ОСОБА_1 не визнав, надав письмове пояснення. На заходи виховного впливу та профілактичного характеру не реагує. Враховуючи наведене, дисциплінарне стягнення накладене на засудженого ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства відтак вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому необхідно відмовити позивачу в задоволенні його вимог у повному обсязі.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій позивач просить позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою суду від 22.07.2022 відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику сторін.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що ОСОБА_1 відбуває покарання у державній установі "Замкова виправна колонія (№58)".
Позивач ознайомлений з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують порядок та умови відбування покарань засудженими до позбавлення волі.
Згідно рішення дисциплінарної комісії з розгляду питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності засуджених державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" засудженого ОСОБА_1 поміщено в ДІЗО строком на 12 діб без виводу на роботу.
Підставою прийняття оскаржуваного рішення стало порушення засудженим ОСОБА_1 режиму відбування покарання, а саме під час слідування у їдальню установи, даний засуджений демонстративно жестикулюючи, погрожував представнику адміністрації фізичною розправою, що підтверджуються рапортами інспекторів відділу нагляду і безпеки.
В ході бесіди виховного характеру свою вину засуджений ОСОБА_1 не визнав, надав письмове пояснення.
Вважаючи, що фактичних обставин, які описані в оскаржуваній постанові не було, а тому таке рішення має бути скасоване як незаконне, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Згідно статті 3 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.
Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.
Відповідно до частини 1 статті 9 КВК України, засуджені зобов'язані, зокрема: виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з'являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.
Частиною 2 статті 9 КВК України встановлено, що невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Режим у виправних і виховних колоніях, відповідно до частини 1 статті 102 КВК України, це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.
Відповідно до абзаців 1, 3 частини 3 статті 107 Кримінально-виконавчого Кодексу України засуджені зобов'язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колони, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами, виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії.
Вказані обов'язки засуджених також передбачені абзацами 2, 5 пункту 3 розділу 11 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 №2823/5.
Невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність (частина 2 статті 9 КВК України).
Пунктом 3 розділу ІІ Правил встановлено, що засуджені зобов'язані:
- виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;
- дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами;
- носити одяг встановленого законодавством зразка та нагрудні знаки, затверджені зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених (додаток 2).
Відповідно до частини другої розділу ІІІ Правил, засуджені зобов'язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами.
Суд зазначає, що причиною даного правопорушення є особиста недисциплінованість засудженого ОСОБА_1 , небажання ним виконувати обов'язки, покладені на нього Кримінально-виконавчим законодавством України. Окрім того встановлено, що засуджений ОСОБА_1 порушення встановленого режиму утримання допускав і раніше, що підтверджується довідкою про заохочення та стягнення.
Позивач був повідомлений про місце та час засідання дисциплінарної комісії та засудженому надано можливість звернення за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги, зокрема надано бланк звернення до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області, також надана можливість повідомити своїх близьких та рідних, що підтверджується відповідною розпискою ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 134 Кримінально-виконавчого Кодексу України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку.
Встановлено, що на засіданні дисциплінарної комісії державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" (протокол №23 від 21.04.2022), начальник відділення соціально-психологічної служби в присутності засудженого доповів інформацію, в якій зазначив суть дисциплінарного проступку причини, обставини і мотиви вчинення даного порушення, ставлення засудженого ОСОБА_1 до вчиненого проступку, а також зазначив кількість і характер раніше накладених стягнень.
Також, на засіданні дисциплінарної комісії було заслухано пояснення засудженого ОСОБА_1 та заслухано думку всіх присутніх осіб.
За результатом розгляду, дисциплінарна комісія установи прийняла рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_1 у вигляді поміщення в ДІЗО на 12 діб - одноголосно, про що прийнята постанова про поміщення засудженого в ДГЗО установи від 21.04.2022.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кримінально-виконавчого Кодексу України за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: - попередження, - догана, - сувора догана, - грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати, - скасування поліпшених умов тримання, поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб, - поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб, - переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Враховуючи встановлене, суд дійшов висновку, що накладене стягнення відповідає тяжкості і характеру проступку засудженого, що дисциплінарне стягнення накладене на засудженого ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства.
Твердження позивача на порушення його прав через протиправні дії Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" в особі начальника Довгополого П.В. при винесенні постанови від 21.04.2022 про поміщення засудженого ОСОБА_1 на 12 діб у ДІЗО установи не знайшло свого підтвердження, відтак відсутні підстави для задоволення позову.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що доказів, які б спростували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надав, натомість відповідач довів правомірність своїх дій в межах наданих йому повноважень згідно чинного законодавства.
Проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи приписи статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)" - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07 вересня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1
Відповідач:Державна установа "Замкова виправна колонія (№58) (вул. Гагаріна, буд. 2, м.Ізяслав, Хмельницька область, 30300 , код ЄДРПОУ - 08564771)
Головуючий суддя В.В. Матущак