07 вересня 2022 р. Справа № 480/5060/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 06.01.2022 виданої державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Сумській області" №33/39-Ж-8;
2) зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням довідки від 06.01.2022 виданої державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Сумській області" № 33/39-Ж-8.
Також позивач у позові просив стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 992,80грн. та 3100,00грн. витрат на правову допомогу.
Свої вимоги мотивував тим, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Державною установою "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області" Міністерства внутрішніх справ України було видано оновлену довідку для перерахунку основного розміру пенсії позивача з урахуванням всіх видів такого забезпечення, однак, відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі такої довідки, з чим позивач не погодився та звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 08.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримано представником відповідача 08.08.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак, відзиву на позовну заяву до суду у встановленій в ухвалі строк надано не було.
Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач є пенсіонером МВС України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) (а.с.12, 15).
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 державною установою "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області" МВС України було видано довідку про розмір грошового забезпечення від 06.01.2022 №33/39-2928 для перерахунку пенсії (а.с.20зворот).
Позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки, однак, відповідач повідомив, що після визначення протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови № 103, інших рішень Уряду щодо порядку чи механізму проведення перерахунків пенсій військовослужбовців, зокрема, визначення структури складових грошового забезпечення, не ухвалювалося, відтак, підстави для проведення перерахунку відсутні (а.с.14).
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначаються Законом №2262-ХІІ, частиною 3 статті 43 якого передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ст. 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 п. 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, по справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Тобто зміни, внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Втім, Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та Постановою Верховного Суду від 12.11.2019, зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 визнані протиправними та нечинними, а Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 - визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103.
Отже, з 19.11.2019 - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 - пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Відтак, саме з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням розміру: посадового окладу; окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому, алгоритм дій, які повинні вчинити, зокрема головні управління Пенсійного фонду та уповноважені органи, які видають довідки, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
При цьому, обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 по зразковій справі № 160/8324/19, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 залишено без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Оскільки пункт 3 Постанови № 103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано нечинним рішенням у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, - саме станом на 19.11.2019 виникли обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постанови КМУ №988, та такий перерахунок основного розміру пенсії відповідно до ч.ч.2,3 ст.51 Закону № 2262-ХІІ має бути здійснений ГУ ПФУ в Сумській області з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Таким чином, з огляду на виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, враховуючи те, що ДУ "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області" МВС України була складена оновлена довідка про розмір грошового забезпечення, у ГУ ПФУ в Сумській області, з урахуванням положень ст. ст. 51, 63 Закону №2262-ХІІ та Порядку № 45, виникає обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 згідно грошового забезпечення станом на 19.11.2019.
Відтак, ГУ ПФУ в Сумській області протиправно не здійснило перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі оновленої довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області" МВС України від 06.01.2022 №33/39-2928, така бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2. Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не проведенні позивачу перерахунку пенсії за вислугу років та її виплати з 01.12.2019 на підставі вказаної оновленої довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області" МВС України, та зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок на підставі такої довідки, з урахуванням раніше проведених виплат.
При цьому, позивач просить визнати дії відповідача протиправними щодо відмови провести перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки. Однак, суд зазначає, що не проведення перерахунку пенсії є пасивною формою поведінки суб'єкта владних повноважень, а тому належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправною бездіяльності відповідача в цій частині.
Щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу та судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення, суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У позовні заяві представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складають: 992,40грн. - сплачений судовий збір та 3400грн. витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вказаних вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження) та суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатським бюро "Кучеренко та Партнери" в особі адвоката Кучеренка Олександра Миколайовича (далі - адвокат, Кучеренко О.М.).
Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду було подано копії наступних документів: свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, виданого ОСОБА_2 (а.с.10), договір про надання правової допомоги (а.с.8), укладений між адвокатським об'єднанням "Кучеренко та Партнери" в особі Кучеренка О.М. (а.с.8-9, далі - Договір), меморіальний ордер від 08.11.2021 (а.с.33) та ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с.7, 32).
Згідно п.п.1.1 Договору позивач доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання з виконання юридичних послуг, а саме надання юридичних консультацій, складання та подання адвокатських запитів, заяв, позовних заяв, інших процесуальних документів, заяв щодо перерахунку пенсій.
Матеріалами справи підтверджено, що позов було подано представником позивача - Кучеренка О.М., а також саме цим представником було подано запит до відповідача (а.с.14).
Згідно п.п.3.2 та 3.3 Договору сторони погодили, що гонорар адвоката за послуги, які надаються позивачу за предметом договору складає фіксовану ціну - 3400грн. Сторони погодили, що позивач погоджується сплатити адвокату авансований платіж у розмірі 50% визначеної пунктом 3.2 Договору.
Так, згідно меморіального ордеру від 08.11.2021 позивачем було сплачено 1700грн. (а.с.33).
Також, згідно п.3.4,4.5 Договору сторони погодили, що позивач сплачує адвокату іншу частину коштів у розмірі 50% суми, визначеної пунктом 3.2 Договору, протягом трьох календарних днів після проведення перерахунку пенсії та виплати пенсії у повному розмірі на підставі рішення суду (без урахування виплати заборгованості). У разі якщо замовник не виплатив або несвоєчасно виплатив виконавцю гонорар, передбачений у п.3.4 договору, вніс сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення (а.с.9).
Вказані вище документи відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року №996-14 та підтверджують факт понесення витрат, які поніс (1700грн.) та планує понести (1700грн.) позивач саме у цій справі.
Таким чином, розмір понесених позивачем витрат в ході судового розгляду справи підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами.
Крім того, при вирішенні цього питання судом ураховується, що жодних заперечень чи клопотань щодо незгоди із заявленим до відшкодування розміром чи зменшення витрат на правничу допомогу відповідач до суду не надіслав.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не може оцінювати відповідність їх розміру критеріям, що передбачені у частині п'ятій статті 134 КАС України, та, відповідно, самостійно зменшувати розмір заявлених до відшкодування сум.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21.
У зв'язку з цим вбачається стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 3400грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 992,80грн., суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Однак, матеріалами справи не підтверджено понесення позивачем витрат зі сплати судового збору у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".
Більш того, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.6), а згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №755526 позивачу встановлено 29.04.2021 другу групу інвалідності (а.с.16-17, 34-35).
Відтак, позивач увільнений від сплати судового збору за подання цього позову згідно п.п.9 та 13 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на вказане підстави для стягнення з відповідача судового збору у розмірі 992,80грн. відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області, яка полягає у не проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років та її виплати з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області" МВС України від 06.01.2022 №33/39-2928.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання по Сумській області" МВС України від 06.01.2022 №33/39-2928, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 07.09.2022.
Суддя І.Г. Шевченко