07 вересня 2022 року
справа №380/10363/22
провадження № П/380/10440/22
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши у за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814585), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 82 процентів до 70 процентів сум грошового забезпечення з 01.12.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням основного розміру пенсії 82% відповідної суми грошового забезпечення з 01.12.2019, з врахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду від 18.10.2021 у справі №380/12436/21, відповідачем було зменшено розмір пенсії позивача за вислугу років з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Однак позивач не погоджується із такими діями відповідача, вважає їх протиправними та вказує, що при здійсненні даного перерахунку відповідачем мала застосовуватися норма Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що діяла на момент призначення йому пенсії.
Ухвалою суду від 03.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно ухвали про відкриття провадження відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 09.08.2022, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пенсія позивачу призначена виходячи із 82 % сум грошового забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №1.380.2019.002784 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 82%, до 70% сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 у порядку і розмірах, визначених пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.1018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення, та здійснити її виплату урахуванням виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №380/12436/21 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року згідно із статтями 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та наказу Міністерства внутрішніх справ від 06.04.2016 року № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» про розмір грошового забезпечення від 07.05.2021 № 72, з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року згідно із статтями 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та наказу Міністерства внутрішніх справ від 06.04.2016 року № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» про розмір грошового забезпечення від 07.05.2021 № 72, з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача.
При проведенні вказаного перерахунку відповідач визначив розмір пенсії з розрахунку, що не перевищує 70% грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії суб'єкта владних повноважень протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, які виникли між сторонами суд виходив з наступного.
Згідно частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивача, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності в цій частині 01 травня 2014 року, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в наступній редакції: "максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.06.2018 по справі №583/2264/17.
Суд зазначає, що статтею 46 Конституції України встановлено право громадян на соціальний захист.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що перерахунок пенсії позивача з урахуванням 70% грошового забезпечення звужує його права, а тому такі дії відповідача є протиправними.
Оскільки при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону №2262-XII в редакції Закону, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії передбачав не більше 90% від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії, тому, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру пенсії 82% грошового забезпечення із урахуванням проведених виплат.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільено від сплати судового збору, підстави для відшкодування такого відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 82% місячного грошового забезпечення із урахуванням проведених виплат.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Н.І.