Справа № 133/1974/21
Провадження №1-кп/132/97/22
Вирок
Іменем України
01.09.2022р. місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020230000203 від 04 червня 2021 року, за обвинувальним актом, складеним у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Іванківці Козятинського району Вінницької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, учня Державного професійно-технічного навчального закладу «Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
Обвинувачений ОСОБА_7 - 04.06.2021 року близько 19год.50хв. перебуваючи навпроти першого під'їзду житлового будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на відкрите заволодіння майном, належним ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підійшов до останнього, та діючи повторно, свідомо та умисно, розуміючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, реалізуючи свій умисел з метою особистого збагачення, відкрито заволодів належним ОСОБА_8 мобільним телефоном марки «Nokia 1280», ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 276грн.67коп., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_2 , вартістю 70грн.00коп., вихопивши вказаний телефон із рук потерпілого. Після цього, ОСОБА_9 з викраденим з місця вчинення злочину зник, чим завдав ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 346грн.67коп.
Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні при розгляді вказаної справи, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердивши, що дійсно відкрито викрав мобільний телефон марки «Nokia 1280» із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_2 , у ОСОБА_8 .
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, будь-яких матеріальних претензій до обвинуваченого не має, просить його суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю, а його дії за ч.2 ст.186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, правильно кваліфіковані органами досудового слідства.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України за класифікацією є тяжким злочином; на підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 24.01.2022р. у справі № 133/732/21, звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.185 КК України за кримінальний проступок, вчинений 14.01.2021р., на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим; неодружений; офіційно не працевлаштований; навчається в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту»; за місцем проживання характеризується з посередньої сторони; на медичному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає, є щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім. Обставин, що обтяжують його покарання, судом не встановлено.
Як вбачається із досудової доповіді, складеної 22.11.2021р. старшим інспектором Хмільницького районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_10 , суд бере до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_9 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, думку щодо можливості виправлення даної особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк. Додатково зауважено, що у разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника додаткових обов'язків згідно п.п.2, 4 ч.3 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.
Згідно пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», суд, відповідно статті 98 КК України, може застосувати до неповнолітніх як основні покарання лише штраф, громадські та виправні роботи, арешт і позбавлення волі на певний строк, а як додаткові - штраф і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Перелік видів покарань, визначений у статті 98 КК України є вичерпним, інші основні та додаткові покарання до неповнолітніх не застосовуються, навіть якщо на час розгляду справи судом вони досягли повноліття.
Відповідно до роз'яснень пункту 9 Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінально покарання» при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням суди у резолютивній частині вироку мають посилатись на статтю 75 КК України, а щодо неповнолітньої особи - ще й на статтю 104 КК України, як на підстави для прийняття такого рішення.
Суд погоджується із позицією прокурора щодо призначення ОСОБА_9 покарання в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вищевказане кримінальне правопорушення, а саме у вигляді 4 (трьох) років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76, 104 КК України, з іспитовим строком у 2 (два) роки, оскільки дане покарання на думку суду, відповідатиме вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, є відповідним вчиненому кримінальному правопорушенню, а також за своїм видом та розміром - необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Згідно ч.9 ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_11 від 08.06.2021 року у справі № 133/1746/21, на мобільний телефон марки «Nokia 1280» із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_2 , накладений арешт.
З урахуванням вимог закону, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_11 від 08.06.2021 року у справі № 133/1746/21.
Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме: мобільний телефон марки «Nokia 1280» із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_2 , який згідно постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_12 від 05.06.2021 року, передано на зберігання під сохранну розписку потерпілому ОСОБА_8 , після набуття вироком законної сили, необхідно залишити у законного власника (володільця).
Відповідно до ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Згідно роз'яснень п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Під час розгляду справи встановлено, що на час ухвалення вироку та вирішення питання щодо стягнення витрат у даному кримінальному провадженні, обвинувачений ОСОБА_9 досяг повноліття, тобто, виникли правові підстави для несення ним відповідальності самостійно на загальних підставах, у тому числі і щодо відшкодування ним витрат на проведення експертних досліджень у цій справі, оскільки обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функцію піклувальника, відшкодувати шкоду, припинився з досягненням ним повноліття.
За таких обставин, витрати на залучення експерта згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/102-21/8393-ТВ від 09.06.2021 року у розмірі 686грн.48коп., підлягають стягненню з ОСОБА_9 на користь держави.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 04.06.2021 року був затриманий 04.06.2021 року в порядку статті 208 КПК України, безпосередньо після вчинення злочину за наявності ознак, які вказували на його причетність до вчинення цього злочину, та відносно нього на підставі ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_11 від 06.06.2021 року у справі № 133/1746/21, був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, у зв'язку із чим, він був звільнений з-під варти.
З урахуванням цього, на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_9 необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні за період з 04.06.2021 року по 06.06.2021 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілою особою не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, зарахувавши у відповідності до положень ст.72 КК України, в цей строк, період його перебування під вартою з 04 червня 2021 року по 06 червня 2021 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.п.2, 4 ч.3 ст.76 КК України, покласти обов'язки на ОСОБА_9 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду, тобто з 01.09.2022 року.
Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме: мобільний телефон марки «Nokia 1280» із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_2 , який згідно постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_12 від 05.06.2021 року, передано на зберігання під сохранну розписку потерпілому ОСОБА_8 , після набуття вироком законної сили, залишити у законного власника (володільця).
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_11 від 08.06.2021 року у справі № 133/1746/21 - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/102-21/8393-ТВ від 09.06.2021 року у розмірі 686грн.48коп.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Роз'яснити засудженому, що він має право подати та/або заявити клопотання про помилування, про ознайомлення із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити під розписку засудженому та прокурору.
Суддя