Справа № 128/1922/22
Іменем України
07 вересня 2022 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі судді ОСОБА_1 , одноособово розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2022 за № 12022025070000118 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Оленівка, Вінницького району, Вінницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України,
-у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, шляхом вивчення його (обвинувального акту) та доданих до нього матеріалів,
ОСОБА_2 , 25.08.2022 року близько 18:00 год., перебуваючи на полі поблизу с. Оленівка, Вінницького р-н, Вінницької області, вступила у словесний конфлікт із ОСОБА_3 у ході якого, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій та їх негативні наслідки, реалізуючи свій умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , вихопила у нього з рук дерев'яну палицю та нанесла йому 4-5 ударів в область голови, 5 ударів в ділянку спини та 1 удар по правій гомілці, внаслідок чого завдала потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синців в лобно-скроневій ділянці голови справа, в лобній ділянці зліва, в лобно-скроневій ділянці зліва, в тім'яно-потиличній ділянці голови зліва, в правій виличній ділянці, в області верхнього і правого ока, навколо лівого ока з поширенням на ліву виличну ділянку, в області шиї справа та зліва, по задній поверхні грудної клітки зліва, в області правої гомілки, що згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також синці в області шиї справа та зліва, спинки носа, правого крила носа, закритий перелом кісток носа, що згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, з'ясовано, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові заяви, що додані до обвинувального акту, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_2 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).
Із долучених до обвинувального акту матеріалів слідує, що обвинувачений був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, йому відомі наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України.
Тим самим обставини щодо учинення кримінального проступку установлені органом досудового розслідування сприймаються судом, як дійсні.
А тому, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.
Також суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального проступку, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, уважає кваліфікацію дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 125 КК України дійсною та вірною.
Відповідно, вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому
суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття та активне сприяння досудовому розслідуванню.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно суд в даній справі ураховуючи дані про особу обвинуваченого (наведені у вступній частині вироку) та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді штрафу.
В даному випадку таке покарання як штраф у межах санкції повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання з числа передбачених за вчинений кримінальний проступок.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 під час досудового розслідування не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд,-
ОСОБА_2 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді ста (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700,00 грн. штрафу.
До вступу вироку в законну силу міра запобіжного заходу не обирається.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1