Справа № 392/147/22
Провадження № 2/392/332/22
18 серпня 2022 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань - Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мала Виска цивільну справу № 392/147/22 за позовом Маловисківської міської ради, як органу опіки та піклування, що діє в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -
Позивач Маловисківська міська рада, як орган опіки та піклування звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.11.2021 року на підставі акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту дитину та її доставку, дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено без нагляду матері, яких ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишила на довгий період часу без догляду, що є ухиленням від виконання батьківських обов'язків по вихованню дітей, а саме: забезпечення прав дітей на належне батьківське виховання, піклування про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, поваги до прав дітей та її людської гідності, виховування дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, забезпечення здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, готування їх до самостійного життя і обов'язок батьків утримувати дітей та систематичне вживання алкогольних напоїв, що у відповідності до вимог передбачених ст.152, ч.4 ст.155, п.2,4, ч.1 ст. 164 СК України є підставами позбавлення батьківських прав у судовому порядку.
Крім того, з 22.11.2021 року працівниками Служби у справах дітей міської ради та Поліції проводилися заходи щодо пошуку відповідача, встановлення її місця перебування та причин, що призвели до залишення малолітніх дітей без нагляду. 23.11.2021 року було встановлено місце перебування відповідача та запрошено до Служби, щодо встановлення причин залишення дітей без догляду, де нею було написано письмову заяву про доцільність позбавлення її батьківських прав відносно дітей, від пояснень щодо залишення дітей без догляду - відмовилась.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Маловисківської міської ради від 09.12.2021 року №459 малолітні діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 влаштовані до комунального некомерційного підприємства «Маловисківська лікарня» Маловисківської міської ради для проходження медичного огляду та подальшого влаштування до комунального некомерційного підприємства «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу Кіровоградської обласної ради» в м. Кропивницький.
В подальшому на чергове засідання виконавчого комітету Маловисківської міської ради, відповідно до клопотання Служби у справах дітей Маловисківської міської ради, було винесено питання про негайне відібрання дітей від матері у зв'язку із загрозою для життя та здоров'я дітей з боку матері.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», СК України, ЗУ «Про охорону дитинства», «Конвенцією ООН про права дітей», постановою КМУ від 24.09.2008 року за №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», з метою соціально - правового захисту малолітньої дитини просили позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11.02.2022 року відкрито провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.05.2022 року підготовче провадження по даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Від представника за довіреністю начальника служби у справах дітей Маловисківської міської ради Кіровоградської області Захватихати П.В. в судове засідання подано заяву, яка зареєстрована судом 18.08.2022 року за вх. №6155, про проведення судового засідання у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання призначене на 28.04.2022 року подала заяву, в якій просила відкласти судове засідання для подання доказів. Надалі відповідач в судові засідання призначені на 14.06.2022, 21.07.2022 та 18.08.2022 року не з'являлася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання, про що свідчать повернуті конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.63, 76, 96, 103,), крім того, повідомлялася шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.
Відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від неї не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористалася своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.
Дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює сімейні правовідносини, та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір'ю дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 08.12.2017 року, виданого виконавчим комітетом Мар'янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, актовий запис №11 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 08.12.2017 року, виданого виконавчим комітетом Мар'янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, актовий запис №5 (а.с.32 ).
Відповідно до повідомлення т.в.о. начальника ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області І.Мосіюка адресованого начальнику служби у справах дітей Маловисківської ОТГ П.Захватихаті, вбачається, що 22.11.2021 року до ВП №1 (м. Мала Виска), надійшло повідомлення, про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , залишила своїх малолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без нагляду, виїздом на місце події, було складено акт та вилучено дітей і поміщено до Маловисківської районної лікарні на обстеження. Стосовно ОСОБА_2 було складено адміністративні протоколи за ч.2 ст.184 КУпАП за неналежне виконання своїх батьківських обов'язків. У зв'язку з чим просив прийняти рішення щодо позбавлення останньої батьківських прав (а.с.9)
Згідно із актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 22.11.2021 року, вбачається, що в АДРЕСА_1 , виявлено дитину ОСОБА_1 без нагляду дорослих, яку доставлено до КНП «Маловисківська лікарня» (а.с.7 ).
Відповідно до акту оцінки потреб сім'ї складеного фахівцем КП МУНСП ОСОБА_3 з 23.11.2021 по 29.11.2021 року за №45, вбачається, що ОСОБА_2 відсутня за домашнім місцем проживання, діти знаходяться в КНП «Маловисківська лікарня», ОСОБА_2 винесено попередження органами поліції. Також вказано про те, що в ОСОБА_2 відсутнє житло для проживання та малолітнім дітям не створено жодних умов для повернення до біологічної матері (а.с.10-18)
Як вбачається із заяви ОСОБА_2 від 26.11.2021 року, вона особисто звернулася до Маловисківського міського голови про винесення на засідання комісії питання про доцільність позбавлення її батьківських прав (а.с.19).
Крім того, як вбачається з акту обстеження умов проживання від 23.11.2021 року складеного начальником служби у справах дітей Маловисківської міської ради Захватихатою П.О., спеціаліста служби у справах дітей Маловисківської міської ради ОСОБА_4 , фахівцем соціальної роботи КП «Маловисківський УНСП» ОСОБА_3 , на підставі постанови Кабінету міністрів України від 24.09.2008 року №866, малолітні діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проживають разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання не задовільні, санітарно - гігієнічні умови порушені, в будинку брудно, не прибрано, опалення пічне, їжі не в достатній кількості, кошти використовуються не за призначенням, (а.с. 47-48).
Рішенням Виконавчого комітету Маловисківської міської ради за №459 від 09.12.2021року, вирішено: зобов'язати начальника служби у справах дітей Маловисківської міської ради Захватихату П.В. негайно відібрати малолітніх дітей: ОСОБА_1 ОСОБА_2 від матері ОСОБА_2 у зв'язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров'я дітей з боку матері; влаштувати дітей до КНП «Маловисківська лікарня» для проходження медичного огляду та подальшого влаштування до КНП «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитинного нового типу Кіровоградської обласної ради» в м. Кропивницький (а.с.21-23).
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Маловисківської міської ради за №8 від 13.01.2022 року, за підписом міського голови, вирішено позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та затвердити висновок Комісії з питань захисту прав дитини Маловисківської міської ради (а.с.24-25).
Крім того, згідно з висновком за підписом керуючої справами виконавчого комітету Маловисківської міської ради Линник Л, який є додатком до рішення виконавчого комітету Маловисківської міської ради за №8 від 13.01.2021 року, комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Маловисківської міської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ухилення від виконання обов'язків по вихованню дітей (а.с.26-29).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна щодо суб'єкта, вбачається, що за ОСОБА_2 не зареєстровано право власності на будь - яке майно (а.с.42).
При цьому, судом встановлено, що відповідач немає наміру та бажання піклуватися про дітей: малолітню ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 , слідкувати за станом здоров'я та займатися розвитком дітей.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини, винну поведінку матері та свідоме нехтування батьківськими обов'язками.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст.141, ч.ч.2,3 ст.150 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, при цьому батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до положень Сімейного кодексу України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків передбачено застосування правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, і, зокрема, це позбавлення батьківських прав.
Статтею 164 СК України визначено виключний перелік підстав, за наявності яких, а також винної поведінки, - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав.
До таких підстав закон відносить наступні: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину проти дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, хоча мають реальну можливість для цього.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що була підписана Україною 21 лютого 1990 року, ратифікована постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини, при цьому відповідно до ч.2 ст.9 Конвенції під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п.15, 16 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року №3 позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які ґрунтуються на факті спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, причому зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (Рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).
З огляду на зазначене, судом під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свідомо, протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є першоосновою розвитку особистості дітей, не піклуючись про фізичний та духовний розвиток дітей, їх підготовку до самостійного життя, не створюючи належних умов для природних здібностей дітей, поваги до їх гідності, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, хоча мала реальну можливість для цього, та за відсутності при цьому, з будь-якої сторони перешкод їй (відповідачу) у спілкуванні з дітьми, оскільки такі судом не встановлені і докази цьому відсутні, та прийняття участі у вихованні дітей та виконання своїх батьківських обов'язків, визначених законом, по відношенню до дітей, зайняття матері ОСОБА_2 , яка проживає окремо від дітей, пасивної позиції у вихованні дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що призводить до віддалення дітей від матері, втрати зв'язків між нею (матір'ю) та дітьми, крім того, свідчить про нехтування ОСОБА_2 своїми правами та обов'язками.
Окрім того, судом відзначається, що батьківські обов'язки не заключаються лише в наданні матеріальної допомоги, яка, поряд з цим, відповідачем також на утримання дітей не надається, вони включають в себе також і батьківську (материнську) турботу та ласку, піклування про здоров'я дитини, її духовний, моральний та фізичний розвиток, підготовку до навчання, спілкування з дітьми.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказаний висновок суду повністю узгоджується із висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19, від 10.11.2021 року у справі №390/1418/17.
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги насамперед інтереси малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є пріоритетом при розгляді даного спору, враховуючи також наявність обставин, з якими закон, що регулює сімейні відносини, пов'язує позбавлення батьківських прав, при цьому під час розгляду справи судом було встановлено реальну юридичну і фактичну можливість відповідача ОСОБА_2 , яка є матір'ю малолітніх дітей до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку, та наявність її вини у невиконанні батьківських обов'язків, відсутність перешкод з боку інших осіб, для належного виконання відповідачем батьківських обов'язків, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача Маловисківської міської ради, як органу опіки та піклування є обґрунтованими, такими, що заявлені виключно в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідно є такими, що підлягають задоволенню з позбавленням відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, при задоволенні позовних вимог судовий збір, необхідно стягнути з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду.
При поданні позову позивач не сплатив судовий збір, у зв'язку з тим, що звільнений від сплати судового збору, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтований, а тому відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166, 171, Сімейного кодексу України, ст.ст.11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції з прав дитини, ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Маловисківської міської ради, як органу опіки та піклування, що діє в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
- позивач - Маловисківська міська рада, як орган опіки та піклування, Ідентифікаційний код: 04055373, місцезнаходження: вул. Спортивна, 6,м. Мала Виска, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова