Справа № 390/1246/21
Провадження № 2/390/115/22
"03" серпня 2022 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Терещенка Д.В.,
при секретарі - Абрамовій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Бойко Зоя Сергіївна до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати її особистою приватною власністю Ѕ частку квартири під номером АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу частки квартири від 03 квітня 2015 року, посвідченого Сотник Н.Л., приватним нотаріусом Кропивницького (Кіровоградського) міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 361, посилаючись на те, що вказана частка квартири була придбана у шлюбі, проте за її особисті кошти, які вона отримала від своєї матері.
Представник позивача - адвокат Бойко З.С. у судове засідання не з'явилася, проте подала суду заяву про проведення розгляду справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. 02.08.2022 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить судове засідання, призначене на 03.08.2022 провести без його участі, оскільки він перебуває за межами Кіровоградської області та, враховуючи військовий стан, не має можливості прибути до суду. Позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 червня 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 288 (а.с.6).
Під час перебування у шлюбі позивачем ОСОБА_1 придбано у ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме квартира Ѕ (одна друга) частка під номером АДРЕСА_1 , що належала йому на праві приватної спільної часткової власності - на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 13 жовтня 2010 року ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Кіровоградської області за реєстровим № 1180, після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та підтверджується договором купівлі-продажу частки квартири від 03.04.2015, посвідченого Сотник Н.Л., приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі № 361 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 35900398 від 03.04.2015 (а.с.7-9, 11).
Інша Ѕ частка вищевказаної квартири належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності - на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 жовтня 2010 року, посвідченого Флоренко С.К., приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу за реєстровим № 1177, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підверджується витягом про Державну реєстрацію прав № 28686963 від 17.01.2011 (а.с.10).
Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до положень ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто.
Відповідно до положень ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Cтатус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:
1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.
У зв'язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.
У зв'язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, суд зобов'язаний з'ясувати, чи це майно може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, чи є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Враховуючи викладене та, беручи до уваги, що Ѕ частку квартиру позивач придбала за особисті кошти, які вона отримала від своєї матері, що не заперечується відповідачем, який позов визнав в повному обсязі, дана частка квартира є її особистою приватною власністю, відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Бойко Зоя Сергіївна, до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю, - задовольнити повністю.
Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Ѕ частку квартири під номером АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу частки квартири від 03 квітня 2015 року, посвідченого Сотник Н.Л., приватним нотаріусом Кропивницького (Кіровоградського) міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 361.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області Д.В.Терещенко