Справа № 347/1549/22
07 вересня 2022 року м.Косів
Суддя, Косівського районного суду Івано-Франківської області Крилюк М.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Яремуся Володимира Ігоровича, поліцейського Косівського РВП ГУНП про скасування постанови серії БАА №963933 від 11.07.2022р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.121 КУпАП, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Яремуся Володимира Ігоровича, поліцейського Косівського РВП ГУНП про скасування постанови серії БАА №963933 від 11.07.2022р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.121 КУпАП.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Проте, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, зазначено, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", яким регулюються питання розміру судового збору, порядку його сплати та звільнення від сплати, а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.
З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлені пільги щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що відповідно до ст. ст.3,5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Тому, позивачці необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір", тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 грн.
Крім цього, згідно п.3ч.1 статті 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову посправі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАПпокладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2ст.122 КУпАП.
Тобто, відповідачем у справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Таких висновків дійшов у своїй постанові Касаційний адміністративний суд від 17.09.2020р. по справі № 742/2298/17.
Таким чином, позиваці у позовній заяві слід також вказати належного відповідача.
Крім цього, матеріали позову не містять заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а згідно ч.1ст. 123 КАС Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно до ч. 2ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В силу вимог ч.1ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
А тому, з наведених обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху надавши позивачці строк для усунення недоліків до 16.09.2022р., який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.169 КАС України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Яремуся Володимира Ігоровича, поліцейського Косівського РВП ГУНП про скасування постанови серії БАА №963933 від 11.07.2022р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.121 КУпАП- залишити без руху та надати строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 16.09.2022р., який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу разом із доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: М.І.Крилюк