Справа № 344/11010/22
Провадження № 2-о/344/214/22
07 вересня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Кочержук З.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ЦНАП Крихівецької громади, м.Івано-Франківська, Івано-Франківської області, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території
ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території матері його дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Феодосія, АР Крим. Встановлення факту смерті необхідне заявнику для зняття з обліку реєстрації місця проживання, а також для звернення до пенсійного фонду України, та до нотаріуса для оформлення спадщини.
Заявник подав суду заяву, за змістом якої просив справу розглядати у його відсутності, вимоги заяви підтримав в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомив.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Законом передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Так, відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
З матеріалів справи вбачається, що громадянка України ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заявник ОСОБА_1 є чоловіком дочки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Як вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 16 березня 2022 року.
Проведення заінтересованою особою реєстрації смерті на підставі вищевказаних документів не представляється можливим, так як вказані документи не відповідають вимогам підзаконних нормативно-правових актів, які визначають форму документів, що підтверджують факт смерті.
Згідно з п. 1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією.
Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, суд вирішує з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 77, 78 ЦПК України).
Зокрема, належними відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими в розумінні статті 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом. Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документів, що виданих органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується положенням частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр 5 проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 13 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Заявник позбавлений можливості у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію факту смерті, оскільки документи на підтвердження цих обставин видані у населеному пункті на території якого органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, що унеможливлює отримання заявником свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України та зняття з обліку реєстрації місця проживання.
Беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини справи, досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що доводи заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , яка є мамою його дружини, знайшла своє обґрунтоване доведення під час судового розгляду, у зв'язку із чим підлягає задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 264, 265, 268, 315, 317 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ЦНАП Крихівецької громади, м.Івано-Франківська, Івано-Франківської області, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - задоволити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, Україна.
Копію рішення невідкладно надіслати до ЦНАП Крихівецької громади, м.Івано-Франківська, Івано-Франківської області, для виконання.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Пастернак І.А.