Справа №338/700/22
07 вересня 2022 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О.О., з участю секретаря судового засідання Двібородчин І. В., розглянувши у підготовчому засіданні в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дзвиняцької територіальної громади в особі Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,
09 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Дзвиняцької територіальної громади в особі Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті матері ОСОБА_2 , вона є спадкоємцем за заповітом. Вона є єдиним спадкоємцем після смерті матері. У встановлений строк вона не звернулася із заявою про прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо про наявність заповіту складеного на її користь та з матір'ю вона разом не проживала. Постановою приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Максьом Г.І. від 21 червня 2022 року №157/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку і пропуском строку передбаченого ст. 1270 ЦК України. Вважає причини пропуску строку поважними, тому просить його поновити.
Позивачка у судове засідання подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Представник відповідача - Дзвиняцької територіальної громади в особі Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області у судове засідання не з'явився, у поданій заяві вимоги позову визнав, просив проводити розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, зважаючи на відсутність всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснювалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, суд приймає до уваги ті обставини, що представник відповідача позовні вимоги визнає, відсутні інші спадкоємці за даними Спадкового реєстру, що свідчить, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені. Позивачка в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивачки на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи.
Так, згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 1, 3 ст. 1272 ЦК України, передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" N 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Луквиця Богородчанського району Івано-Франківської області померла ОСОБА_2 (а.с.5).
З дослідженої копії заповіту від 05 жовтня 2004 року, вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким все належне їй майно, де б воно не було і з чого б не складалося, заповіла своїй дочці ОСОБА_1 . 05 жовтня 2004 року заповіт посвідчено секретарем виконкому Луквицької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області та зареєстровано в реєстрі за № 186 (а.с.7).
Таким чином, дослідженими судом матеріалами справи (а.с.7,36) підтверджено, що позивач у справі ОСОБА_1 є особою, на чию користь складено заповіт.
Також, з матеріалів спадкової справи вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не подавав, спадкова справа відкрита за заявою позивачки та відповідно, окрім позивачки інші спадкоємці відсутні (а.с.29-41).
З довідки Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області №202 від 10 червня 2022 року, вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала у власному будинку по АДРЕСА_1 (а.с13).
Відповідно до доводів, позивачки у встановлений строк вона не звернулася із заявою про прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо про наявність заповіту складеного на її користь.
Суд визнає обгрунтованість вказаних пояснень позивача, оскільки вони узгоджуються із дослідженими по справі доказами.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі N 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі N 6-496цс17. З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі N 484/3221/17 (провадження N 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі N 263/1221/17 (провадження N 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі N 642/2539/18-ц (провадження N 61-5609св19), від 21 вересня 2020 року у справі N 130/2517/18 (провадження N 61-14962св19).
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", яка означає "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".
Крім того, слід враховувати принцип "пропорційності", який передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведені, пояснення позивачки щодо пропуску нею строку для прийняття спадщини, які підтверджуються матеріалами справи, враховуючи те, що позивачка на час відкриття спадщини не проживала із спадкодавцем про наявність заповіту та спадкового майна дізналась поза межами строку, передбаченого ч. 1ст. 1270 ЦК України, суд вважає, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, адже вони пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини. Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог і визначення позивачці додаткового строку у два місяці, який буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим суд враховує, думку позивачки, яка не заявляв вимогу про стягнення з відповідача судових витрат, що відповідач Дзвиняцька сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, не вчиняв жодних дій, які б призвели до порушення прав позивачки і які, як наслідок, призвели до звернення останньої до суду з позовом. Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки понесених останньою судових витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, ст.ст.1220, 1270,1272 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,12, 141, 200, 206, 258, 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Луквиця Богородчанського району Івано-Франківської області, тривалістю два місяці з часу набрання законної сили рішенням суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 07 вересня 2022 року.
Суддя: