Справа № 192/1239/22
Провадження № 3/192/413/22
02 вересня 2022 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Тітова О.О., розглянувши в смт Солоне Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 25 серпня 2022 року близько 11:00 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 вчинив з дружиною з якою спільно проживає ОСОБА_2 в ході якої висловлювався в її бік нецензурною лайкою , всіляко ображав, на зауваження заспокоїтись не реагував, своїми діями вчинив домашнє насильство психологічного характеру, завдавши шкоди психічному здоров'ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В суд для розгляду справи ОСОБА_1 не з'явився, про слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис в протоколі про адміністративне правопорушення, причини неявку суду не повідомив, клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило. За таких обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, щодо якої складено протокол.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічномуздоров'ю особи.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП знайшла своє підтвердження під час розгляду справи судом та підтверджується: протоколом серії ВАВ № 088593 від 25.08.2022 року, протоколом прийняття заяви від 25.08.2022 та письмовими поясненням потерпілої ОСОБА_2 щодо подій 25.08.2022, письмовим поясненням особи щодо якої складено протокол ОСОБА_1 , який зазначив, що нецензурною лайкою не висловлювався на адресу дружини, а в час коли вона розмовляла по телефону поклав на підлогу посуд та сказав, щоб вона його помила, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25.08.2022 згідно якого уповноваженим поліцейським проведено оцінку згідно якої визначений високий рівень небезпеки та винесено терміновий заборонний припис АА 198320, копією термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 від 25.08.2022 року серії АА № 198320.
Суд вважає, що заперечення ОСОБА_1 щодо того, що він не висловлювався на адресу дружини нецензурною лайкою не спростовують факту вчинення ним домашнього насильства психологічного характеру з огляду на характер вчинених ОСОБА_1 дій. На думку суду поведінка ОСОБА_1 була направлена на приниження дружини, обмеження її волевиявлення, здійснення контролю над нею, що викликали у ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість, нездатність захистити себе завдавши шкоди її психічному здоров'ю у зв'язку з чим потерпіла звернулась до працівників органів поліції.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який не працює, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
За таких обставин судвважає необхідним накласти стягнення у виді адміністративного арешту на строк дві доби. Саме таке стягнення, на думку суду, є справедливим, необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим ОСОБА_1 так і іншими особами.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 173-2, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 2 (дві) доби.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.О. Тітова