Справа № 182/8671/21
Провадження № 1-кп/0182/405/2022
Іменем України
06.09.2022 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в місті Нікополь Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12021041340000580 від 27.07.2021 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживав: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції з ДУВП №4) - ОСОБА_3 ,
захисника (в режимі відео конференції) - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6
1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строком на 60 днів, яке підтримане в судовому засіданні, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та впливу на потерпілу, оскільки останній обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод, також він не працює, не має грошових заощаджень, зловживає спиртними напоями, а з потерпілою проживали разом в одному будинку. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти заявленого прокурором клопотання та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши, що бажає звернутись до воєнкомату та вступати до лав ЗСУ або почати працювати у ФОП « ОСОБА_8 », де раніше працював.
4.Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також заперечив проти заявленого прокурором клопотання посилаючись на практику ЄСПЛ, на недоведеність ризиків наведених прокурором, які не підтверджені відповідними доказами, просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на нічний домашній арешт, оскільки ОСОБА_3 раніше працював неофіційно та планує продовжити працювати чи вступити до лав ЗСУ.
5.Потерпіла ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора та зазначила, що вважає, що зміна запобіжного заходу призведе до продовження обвинуваченим протиправних дій відносно неї.
6.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав заявлене ним клопотання.
7.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд враховує наступне.
8.Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 09.09.2022 року, до вказаного часу судове провадження не може бути завершене.
9.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати чи обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
10.При вирішенні заявлених клопотань, судом приймається до уваги практика Європейського суду з захисту прав людини про те, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
11.Під час розгляду заявленого прокурором клопотання стороною захисту не спростовується питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та наданий до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, суд вважає, що наявна підозра у вчиненні обвинуваченим вказаних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.
12.Крім того, суд враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, вік та стан здоров'я обвинуваченого, його соціальні зв'язки, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, стадію судового розгляду, репутацію обвинуваченого. Також судом враховується думка обвинуваченої, яка зазначила, що вважає, що зміна запобіжного заходу призведе до продовження обвинуваченим протиправних дій відносно неї. Однак при цьому суд зауважує, що на час розгляду клопотання потерпіла вже була допитана, тому ризик впливу на неї суд вважає недоведеним та необґрунтованим.
13.Тому, перевіривши поєднання ймовірності та наслідків настання несприятливих подій, встановлених при застосуванні та продовжені запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, приходить до висновку про те, що і на даний час ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор, продовжують існувати, є реальними та не зменшились.
14.Судом також враховується і та обставина, що під час розгляду заявленого клопотання стороною захисту не надано жодного належного доказу, який свідчив би про необхідність зміни вже обраного запобіжного заходу, а обставини на які посилається сторона захисту не підтверджені відповідними доказами та в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
15.Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 , зможе ухилитися від суду та не виконувати процесуальні обов'язки, тому підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
16.На підставі викладеного суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
17.Підстав для зміни раніше визначеного розміру застави суд не вбачає.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 331, 371, 372, 395 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
2.В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 03 листопада 2022 року включно, із можливістю внесення застави в розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 78 000 (сімдесят вісім тисяч) гривень 00 коп.
4.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду, ОСОБА_3 , з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на нього покладаються наступні обов'язки:
-прибувати до суду у визначений час;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5.Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
6.Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі нез'явлення за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення про причини своєї неявки або порушення нею обов'язків, покладених цією ухвалою, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 07 вересня 2022 року.
Суддя: ОСОБА_1