Справа № 182/1572/21
Провадження № 1-кп/0182/471/2022
Іменем України
07.09.2022 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження № 12021040340000081 та № 12020040340002282 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 289 КК України,-
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 289 КК України
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 у зв'язку з наявності ризиків того, що обвинувачений, може переховуватись від суду, може чинити тиск на потерпілих та свідків, вчинити інше, аналогічне кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати більш м'який запобіжний захід для можливості проходження лікування, так як в умовах УВП він не отримує необхідного лікування. Обвинувачений просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою його реєстрації в АДРЕСА_1 .
Захисник підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , зазначила, що клопотання прокурора не є мотивованим.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.
ОСОБА_6 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого корислового злочину, передбачених ч.3 ст. 187 КК України, а також нетяжкого злочину за ч.1 ст. 289 КК України, пов'язаних із заволодінням чужого майна, за якими законом, передбачене покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, що може спонукати його переховуватись від суду.
В рішенні ЄСПЛ «Москаленко проти України», в пункті 36, зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду.
Також, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. При цьому суд враховує положення ст.178 КПК України, тяжкість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому, у разі визнання його вини у вчиненні злочинів, в яких він обвинувачується.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання за клопотаннями прокурора та обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:
тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;
у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення;
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від суду.
ОСОБА_5 тривалий час, а саме з 22.01.2021р. тримається під вартою. 11.05.2021р. було закінчене підготовче судове засідання і призначений судовий розгляд за ч.3 ст. 187 КК України. 06.09.2021 року судом об'єднані кримінальні провадження № 12021040340000081 та № 12020040340002282 за обвинуваченням ОСОБА_5 .
До теперішнього часу ніхто з потерпілих та свідків до суду не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 тривалий час тримається під вартою без винесення судом обґрунтованого рішення, тому, враховуючи наявність ризику переховування від суду, оцінюючи сукупність обставин, а саме наявність постійного місця проживання, а також недоведення стороною обвинувачення ризиків тиску на свідків та потерпілих, суд вважає за можливе змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який - цілодобовий домашній арешт за адресою його реєстрації, зазначеною в обвинувальному акті - а саме АДРЕСА_1 .
Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду кримінального провадження.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців.
Керуючись ст.ст. 331 КПК України, суд
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого - відмовими, клопотання обвинуваченого - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- заборонити ОСОБА_5 цілодобово залишати своє фактичне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- за першою вимогою з'являтись до суду.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Строк дії ухвали з 07.09.2022 року до 07.11.2022 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Нікопольському РУП ГУНП у Дніпропетровській області за місцем проживання обвинуваченого.
Нікопольському РУП ГУНП у Дніпропетровській області негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це суд.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її проголошення.
Суддя:ОСОБА_1