Справа № 177/763/22
Провадження № 2/177/563/22
Іменем України
06 вересня 2022 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 27.07.2022 звернувся до суду з указаним позовом та просив розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 03.09.2011 відділом ДРАЦС Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 66, від якого народилося двоє дітей, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову позивач вказує, що з відповідачем 03.09.2011 зареєстрував шлюб, від якого є двоє малолітніх дітей.
Подружні стосунки між сторонами припинено з 2018 року остаточно, єдиного бюджету вони не мають, спільного господарства не ведуть, проживають окремо.
Як на причину розпаду сім'ї позивач вказує різні погляди на життя, відсутність почуттів поваги та любові, що, в кінцевому рахунку, призводить до непорозумінь. Позивач переконаний, що можливості примирення та подальшого збереження сім'ї не має, шлюб відновлено бути не може, у зв'язку з чим просить розірвати шлюб між ним та відповідачем, оскільки даний шлюб існує лише формально.
Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористалися. Позивач разом з позовною заявою подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримував. Відповідач також до суду не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала, не заперечувала проти розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу бажала залишити прізвище « ОСОБА_5 ». Вказувала, що дійсно з відповідачем спільно не проживають з 2018 року.
Справу розглянуто за наявними матеріалами, без участі сторін, що не суперечить вимогам ч. 1 ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03.09.2011 між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 укладено шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 66 (а.с.9). Після реєстрації шлюбу відповідач змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
Під час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10,11).
Судовим розглядом встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинено у 2018 році через відсутність взаєморозуміння між ними, різні характери та погляди на життя, байдужість до проблем один одного, що, в кінцевому рахунку, призвело до непорозумінь, втрати почуття любові, взаєморозуміння та поваги.
Сторони спільного господарства не ведуть, єдиного бюджету не мають.
Як вказував позивач та не заперечувалося відповідачем, на даний сторони проживають окремо.
Спір щодо майна та місця проживання дітей на даний час відсутній.
Відповідачем вказані обставини не заперечувалися, доказів на їх спростування не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідач бажала після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_5 », що відповідає положенням ст. 113 СК України, а тому підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Приймаючи до уваги те, що сторони шлюбні відносини не підтримують, збереження їх сім'ї на майбутнє неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, вказуючи, що збереження шлюбу суперечить його інтересам, відповідач не заперечувала та доказів на спростування позовних вимог не надала, тому суд вважає за необхідне шлюб, зареєстрований 03.09.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис 66 - розірвати.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у рішенні, у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору сплаченого при поданні позову.
Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач визнала позов, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 % судового збору сплаченого ним при поданні позову, що складає 496,20 грн.
Беручи до уваги задоволення позовних вимог, повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача решту судових витрат, понесених при подачі позову (а.с.2), що складає 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265 ЦПК суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрований 03.09.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 66, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50 (п'ятдесят) відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову до суду, що складає 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у рахунок відшкодування сплаченого судового збору 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: