Рішення від 07.09.2022 по справі 202/20847/13-ц

Справа № 202/20847/13-ц

Провадження № 2/202/1701/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Кухтіна Г.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в м. Дніпрі, цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

І. Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідачів.

ПАТ КБ “Приватбанк” у лютому 2013 року звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 10 000,00 грн., з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 19 942,80 дол. США, що еквівалентно 159 406,52 грн., а також стягнути витрати на юридичну допомогу у розмірі 3 200,00 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до кредитного договору № DNK0AE88360229 від 16.03.2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 16 800,00 дол. США, зі сплатою за користування ними відсотків, проте в порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду. Вказаний договір був забезпечений шляхом укладання з відповідачами ОСОБА_2 договору поруки № DNK0AE88360229 від 16.03.2006 року та ПАТ “Акцент - Банк” № 167 від 20.10.2010 року у зв'язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред'явленим до стягнення боргом.

Зі сторони відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив за змістом якого останній повністю заперечував проти заявлених вимог. В обґрунтування своїх заперечень вказав, що відповідно до виписки банку від 17 травня 2019 року, відповідач щомісяця сплачував заборгованість за кредитом. Станом на 4 квітня 2011 року всього було сплачено 25 496,41 дол.США, а станом на 4 липня 2011 рік - 25 496,81 дол.США. залишок по кредиту відповідно до виписки складає 7 532,33 дол. США. по незрозумілим причинам, станом на 26 травня 2008 року, залишок по тілу кредиту після погашення складав 10 442,52 дол.США, а 12 червня 2008 року - 20 885,04 дол.США. таким чином, з 12 червня 2008 року банк, щомісячно, безпідставно нараховував відсотки та пеню на подвійний залишок тіла кредиту. Окрім того, відповідач посилався на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровска від 20 серпня 2020 року, яким було визнано виконавчий напис вчинений у зв'язку із стягненням заборгованості за тим же самим кредитним договором.

У відповідь на відзив АТ КБ “ПриватБанк” вимоги підтримало та просило задовольнити.

Від АТ «Акцент-Банк» подано заперечення щодо задоволення позовних вимог в частині, що стосується АТ «Акцент-Банк», оскільки між банками не укладалось договорів поруки, просило застосувати ч.4 ст.267 ЦК України та ч.4 ст.559 ЦК України.

Від ОСОБА_2 відзиву, заперечень, пояснень не надійшло.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

18 квітня 2013 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ “ПриватБанк” до ПАТ “Акцент-Банк”, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено частково (далі - судове рішення).

18 січня 2022 року постановлено ухвалу якою заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18 квітня 2013 року призначено до судового розгляду.

13 травня 2022 року ініційовано відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі за позовом ПАТ КБ “ПриватБанк” до ПАТ “Акцент-Банк”, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Зупинено провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18 квітня 2013 року до набрання законної сили рішенням по цивільній справі про відновлення втраченого судового провадження у справі.

20 травня 2022 року відкрито провадження з питання відновлення втраченого судового провадження за позовом ПАТ КБ “ПриватБанк” до ПАТ “Акцент-Банк”, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Учасникам процесу запропоновано надати суду документи і матеріали, подані ними під час розгляду справи за результатом розгляду якої було ухвалено судове рішення.

Ухвалою суду від 30 травня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 30 червня 2022 року відновлено втрачене провадження по цивільній справі за позовною заявою ПАТ КБ “ПриватБанк” до ПАТ “Акцент-Банк”, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

30 червня 2022 року поновлено провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 30 червня 2022 року судове рішення від 18 квітня 2013 року скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19 липня 2022 року від ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву.

5 серпня 2022 року від ПАТ КБ “ПриватБанк” подано відповідь на відзив.

16 серпня 2022 року від АТ «Акцент-Банк» подано заперечення.

ІІІ. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

20 серпня 2020 року Самарським районним судом м.Дніпропетровска ухвалено заочне рішення яким визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №298, вчинений 26 січня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення рухомого майна автомобіля марки TOYOTA, модель Camry, рік випуску 2000, шасі (кузов, рама), реєстраційний номер, а також про задоволення вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» відповідно до кредитного договору DNR0AE88360229 від 16.03.2006 грошових коштів у сумі 1388185,45 грн.

Вказаним судом рішенням, серед іншого, було встановлено, що 16 березня 2006 року між ОСОБА_3 та відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір DNR0AE88360229, згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти у розмірі 16800,00 доларів США на придбання рухомого майна автомобіля, а також кредитні кошти у розмірі 5670,00 доларів США на сплату страхових платежів.

Того ж дня між позивачем та відповідачем ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір застави рухомого майна № DNR0AE88360229, за цим договором позивач надав у заставу автомобіль TOYOTA Camry, 2000 року випуску, шасі (кузов, рама), реєстраційний, заставою забезпечується виконання зобов'язань за кредитним договором №DNR0AE88360229 від 16 березня 2006 року.

Як вбачається із виписки по кредитному договору №DNК0AE88360229 від 16 березня 2006 року, за період з 1 березня 2006 року по 17 грудня 2011 року, наданої АТ КБ «Приватбанк», станом на 16 березня 2006 року тіло кредиту складало 16 800, 00 дол.США, до 26 травня 2008 року розмір тіла кредиту зменшувався з урахуванням щомісячних платежів, та станом на 26 травня 2008 року складав вже 10 442,52 дол.США. Станом на 12 червня 2008 року тіло кредиту, згідно виписки збільшилось до 20 885,04 дол.США.

Також з вказаної виписки судом встановлено, що з 27 червня 2008 року ОСОБА_1 продовжував здійснювати платежі за кредитним договором до 27 липня 2010 року.

Доказів збільшення саме тіла кредиту з 16 800,00 дол.США до 20 885,04 дол.США банком суду надано не було. У своїй відповіді на відзив з вказаного приводу також не зазначено жодних пояснень.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так положеннями ЦПК України визначено, що є доказами у цивільній справі, зокрема доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частини перша, друга статті 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи встановлені судом у справі обставини, а також те, що позивачем не доведено та необґрунтовано заявлену до стягнення суму заборгованості, зокрема підстав для збільшення тіла кредиту з 16 800,00 дол.США до 20 885,04 дол.США, як наслідок і процентів за користування грошовими коштами, суд вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені у повному обсязі ні до боржника ні до поручителів.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ: 14360570) до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 14360080) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 07 вересня 2022 року.

Суддя Г.О. Кухтін

Попередній документ
106102389
Наступний документ
106102391
Інформація про рішення:
№ рішення: 106102390
№ справи: 202/20847/13-ц
Дата рішення: 07.09.2022
Дата публікації: 08.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (03.04.2024)
Результат розгляду: Задоволено
Дата надходження: 02.04.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
09.05.2023 09:30 Дніпровський апеляційний суд