Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"07" вересня 2022 р. м ХарківСправа № 922/1206/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши матеріали
позовної заяви фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків
до 1. фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефективні технології консалтингу, 61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 52, кв. 1"
провизначення частки в статутному капіталі
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 фізичної особи ОСОБА_2 , відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефективні технології консалтингу" про визначення розміру частки позивача у статутному капіталі відповідача 2 у розмірі 200 00,00 грн., що становить 100% статутного капіталу відповідача 2. Також до стягнення заявлені судові витрати.
У відповідності до вимог частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вищезазначених вимог, судом було здійснено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської обл. щодо відповідача 1 фізичної особи.
06.09.2022 року від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської обл. було отримано відповідь на запит суду.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем у порушення вищезазначених вимог пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів.
У якості доказів направлення позовної заяви на адресу відповідачів позивачем надано до суду копії накладних "Укрпошти", з яких неможливо встановити, що саме та куди було направлено позивачем.
Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Факт надання послуг поштового зв'язку підтверджує розрахунковий документ, встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) (п. 2 Правил).
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").
З огляду на наведене, належним доказом надіслання на адресу відповідачів копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення до цінного листа та розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Проте, позивачем в порушення вищезазначених вимог до позовної заяви (вх. № 1206/22) не надано доказів надіслання (надання) копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідачів.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 25.08.2020 року у справі №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі №907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дослідивши предмет та підстави позову, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги мають майновий характер, оскільки позивач просить суд визначити розмір частки позивача у статутному капіталі відповідача 2 у розмірі 200 00,00 грн., тобто вимога є такою, що має конкретно визначену грошову оцінку, а тому розмір ставки судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір» як за вимогу майнового характеру.
Враховуючи вищевикладене, та з огляду на заявлені позивачем позовні вимоги, останньому необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 3000,00 грн. Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем надано до суду копію квитанції від 05.07.2022 року про сплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн.
Отже, судом встановлено, що позовну заяву подано до суду без додержання вимог статті 164 Господарсього процесуального кодексу України, та позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (3000,00 грн. - 2481,00 грн.) - 519,00 грн.
Крім того, відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, даний підлягає вартісній оцінці, а тому позивам в порушення вищезазначених вимог пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України не зазначено ціни позову.
Відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, а саме: відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Проте на доданих позивачем до позовної заяви копіях документів, відсутнє зазначення назви посади особи, яка засвідчує копії, її ініціалів, прізвища, та дати такого засвідчення що не відповідає вимогам статті 91 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.
Згідно частини 1, частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що за умовами частини 3, частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до Господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити фізичній особі ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити фізичній особі ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- зазначення ціни позову;
- надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (3000,00 грн. - 2481,00 грн.) - 519,00 грн.;
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- докази у підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідачів (опис вкладення у цінний лист);
- надати належним чином засвідчені копії документів доданих до позовної заяви із зазначенням назви посади особи, яка засвідчує копії, її ініціалів, прізвища, та дати такого засвідчення відповідно до вимог статті 91 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
5. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Ухвала складена та підписана 07 вересня 2022 року
Суддя О.О. Ємельянова