вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
м. Рівне
"07" вересня 2022 р. Справа № 918/685/22
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" про забезпечення позову до подання позовної заяви
Особа, яка може отримати статус відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря"
Без повідомлення учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" (далі по тексту Заявник, ТОВ "Катеринівський елеватор") звернувлося до Господарського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на зерно, а саме на 687,64 тон сої урожаю 2021 року, що знаходиться на зерновому складі Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохолдинг “Зоря”” (код в ЄДРПОУ 39148440) за адресою: 35314, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Зоря, вул. Промислова, 3;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрохолдинг “Зоря”” (код в ЄДРПОУ 39148440) в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження зерна, а саме 687,64 тон сої урожаю 2021 року, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" (код ЄДРПОУ 32580463) на праві власності.
Подану заяву ТОВ "Катеринопільський елеватор" мотивує тим, що за Договором складського зберігання від 16.10.2020 №16/10/2020-2 та додатковими угодами до нього, укладеними між ним, як Поклажодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря", як Зберігачем, у жовтні 2021 року ТОВ "Катеринопільський елеватор" передано на зберігання ТОВ "Агрохолдинг "Зоря", серед іншого, 687,64 тон сої урожаю 2021 року, що засвідчено складськими квитанціями на зерно: від 28.10.2021 № 70 (бланк АД № 205209) на 610 тон сої урожаю 2021 року; від 29.10.2021 № 71 (бланк АЦ № 205210) на 77,64 тон сої урожаю 2021 року.
Заявник зазначає, що протягом строку зберігання зерна своєчасно та належним чином оплачував послуги зернового складу, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (наданих послуг) та банківськими документами. В подальшому, у квітні 2022 року Заявник звернувся до ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" із листом від 26.04.2022 № 26/04/2022-1 з проханням погодити з 02.05.2022 здійснення відвантаження залізничним транспортом 688 т
сої урожаю 2021 року власності ТОВ «Катеринопільський елеватор», проте відповіді не отримав. Через це, 16.05.2022 Заявник звернувся до ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" із заявою від 16.05.2022 вих. № 16/05/22-3 про відвантаження зерна, в якій просив надати письмове погодження графіку відвантаження сої на 30.05.2022 (один день). Згодом Заявник направив ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" вимогу від 01.07.2022 вих. № 01/07/2022-3 про відвантаження зерна, в якій вказав на закінчення строку зберігання зерна та вимагав його повернути, розпочавши відвантаження 04.07.2022. Крім того, звернуто увагу на те, що відповідно до п. 1.1 статуту Заявника, останній не використовує у своїй господарській діяльності печатку, а також надано в додатку копії статуту та довіреності на представника Заявника. ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" надіслав Заявнику лист за вих. № 95 «Щодо відвантаження зерна», в якому повідомив про розгляд вимоги № 01/07/2022-3 та вказав, що станом на 04.07.2022 за ТОВ «Катеринопільський елеватор» рахується прострочена заборгованість з оплати послуг зернового складу, що унеможливлює погодження графіку відвантаження. Заявник звернувся до ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" з вимогою від 08.07.2022 вих. № 08/07/2022-3 про відвантаження зерна, в якій зазначив, що граничний строк зберігання зерна, встановлений до 30.06.2022, сплинув, втім ТОВ "Агрохолдинг "Зоря", всупереч умов п. 3.1.3 Договору зберігання та ч. 2 ст. 31 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», не надсилав письмового попередження про закінчення строку зберігання із встановленням строку для витребування зерна. Також зазначено, що лише 06.07.2022 (тобто, після надсилання заяви від 01.07.2022 № 01/07/2022-3) Заявником отримано від ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" акти виконаних робіт за березень, квітень та травень. Також вказано, що достатніх підстав для проведення оплати за червень 2022 року на момент надсилання вимоги 01.07.2022 не існувало, оскільки рахунки на оплату за червень були отримані після 01.07.2022. Тим не менш, Заявник сплатив надані послуги у повному обсязі та в черговий раз вимагав від ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" повернути зерно зі зберігання, погодивши відвантаження автомобільним транспортом 11.07.2022, чи надати можливі найближчі дати для відвантаження. ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" надав Заявнику відповідь на вимогу від 08.07.2022 вих.№ 08/07/2022-3 та вказав, що дата початку відвантаження зерна сої, зазначена у вимозі, не відповідає встановленій процедурі, яка передбачена Договором, що унеможливлює її виконання. Заявник звернувся до ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" з претензією від 13.07.2022 вих. № 13/07/2022-3, в якій вкотре просив погодити відвантаження зерна, цього разу на 25.07.2022 (автомобільним транспортом) та здійснити відвантаження в повному обсязі. Станом на дату подання цієї заяви відповіді на претензію не отримано.
Відтак, зважаючи на викладене, Заявник звертається з даною заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви з метою забезпечення можливості виконання рішення суду, а також ефективного захисту та поновлення своїх порушених прав та інтересів.
Заявник зазначає, що предметом позову у позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» буде вимога про повернення зі зберігання 687,64 тон сої урожаю 2021 року, що знаходиться на зерновому складі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг “Зоря”».
Розглянувши Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" про забезпечення позову до подання позовної заяви, документи і матеріали, які подані останнім, з'ясувавши обставини на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог, безпосередньо дослідивши подані у справі докази, господарський суд прийшов до висновку, що вказана Заява підлягає задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
За приписами частин 1, 2 статті 136 Господарсько-процесуального кодексу України ( далі по тексту ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 137 вказаного Кодексу позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки. Не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 137 ГПК, інші, крім позовних, вимоги (наприклад, пов'язані із здійсненням повороту виконання судового рішення, із зміною способу та порядку його виконання тощо).
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 137 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заявник вважає, що позов у справі має бути забезпечено шляхом:
накладенням арешту на зерно, а саме на 687,64 тон сої урожаю 2021 року, що знаходиться на зерновому складі Відповідача за адресою: 35314, Рівненська обл.. Рівненський р-н, с. Зоря, вул. Промислова, 3:
заборони Відповідачу в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-як: дії, спрямовані на відчуження зерна 687,64 тон сої урожаю 2021 року, яке належить Позивачу на праві власності.
Як вбачається з матеріалів справи, за Договором складського зберігання від 16.10.2020 №16/10/2020-2 та додатковими угодами до нього, укладеними між ним, як Поклажодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг "Зоря", як Зберігачем, у жовтні 2021 року ТОВ "Катеринопільський елеватор" передано на зберігання ТОВ "Агрохолдинг "Зоря", серед іншого, 687,64 тон сої урожаю 2021 року, що засвідчено складськими квитанціями на зерно: від 28.10.2021 № 70 (бланк АД № 205209) на 610 тон сої урожаю 2021 року; від 29.10.2021 № 71 (бланк АЦ № 205210) на 77,64 тон сої урожаю 2021 року.
В подальшому, у квітні 2022 року Заявник звернувся до ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" із листом від 26.04.2022 № 26/04/2022-1 з проханням погодити з 02.05.2022 здійснення відвантаження залізничним транспортом 688 т сої урожаю 2021 року власності ТОВ «Катеринопільський елеватор», проте відповіді не отримав. Через це, 16.05.2022 Заявник звернувся до ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" із заявою від 16.05.2022 вих. № 16/05/22-3 про відвантаження зерна, в якій просив надати письмове погодження графіку відвантаження сої на 30.05.2022 (один день). Згодом Заявник направив ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" вимогу від 01.07.2022 вих. № 01/07/2022-3 про відвантаження зерна, в якій вказав на закінчення строку зберігання зерна та вимагав його повернути, розпочавши відвантаження 04.07.2022. Крім того, звернуто увагу на те, що відповідно до п. 1.1 статуту Заявника, останній не використовує у своїй господарській діяльності печатку, а також надано в додатку копії статуту та довіреності на представника Заявника. ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" надіслав Заявнику лист за вих. № 95 «Щодо відвантаження зерна», в якому повідомив про розгляд вимоги № 01/07/2022-3 та вказав, що станом на 04.07.2022 за ТОВ «Катеринопільський елеватор» рахується прострочена заборгованість з оплати послуг зернового складу, що унеможливлює погодження графіку відвантаження. Заявник звернувся до ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" з вимогою від 08.07.2022 вих. № 08/07/2022-3 про відвантаження зерна, в якій зазначив, що граничний строк зберігання зерна, встановлений до 30.06.2022, сплинув, втім ТОВ "Агрохолдинг "Зоря", всупереч умов п. 3.1.3 Договору зберігання та ч. 2 ст. 31 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», не надсилав письмового попередження про закінчення строку зберігання із встановленням строку для витребування зерна. Також зазначено, що лише 06.07.2022 (тобто, після надсилання заяви від 01.07.2022 № 01/07/2022-3) Заявником отримано від ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" акти виконаних робіт за березень, квітень та травень. Також вказано, що достатніх підстав для проведення оплати за червень 2022 року на момент надсилання вимоги 01.07.2022 не існувало, оскільки рахунки на оплату за червень були отримані після 01.07.2022. Тим не менш, Заявник сплатив надані послуги у повному обсязі та в черговий раз вимагав від ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" повернути зерно зі зберігання, погодивши відвантаження автомобільним транспортом 11.07.2022, чи надати можливі найближчі дати для відвантаження. ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" надав Заявнику відповідь на вимогу від 08.07.2022 вих. № 08/07/2022-3 та вказав, що дата початку відвантаження зерна сої, зазначена у вимозі, не відповідає встановленій процедурі, яка передбачена Договором, що унеможливлює її виконання. Заявник звернувся до ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" з претензією від 13.07.2022 вих. № 13/07/2022-3, в якій вкотре просив погодити відвантаження зерна, цього разу на 25.07.2022 (автомобільним транспортом) та здійснити відвантаження в повному обсязі. Станом на дату подання цієї заяви відповіді на претензію не отримано.
Отже з зазначеного вбачається, що ТОВ "Катеринопільський елеватор", як Поклажодавець неодноразово звертався до ТОВ "Агрохолдинг "Зоря", як Зберігача із заявами (вимогами/претензіями) про відвантаження належного поклажодавцю зерна. Втім, зберігач або залишав такі звернення без відповіді, або відмовлявся погоджувати відвантаження та повертати належне поклажодавцю майно.
В цьому контексті слід зазначити, що однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. З ЦК України). Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Відтак ігнорування звернень Заявника та безпідставні відмови у погодженні різних дат відвантаження зерна без надання альтернативних пропозицій, окрім того що порушує чіткі приписи Договору зберігання, ще й є виявом недобросовісної поведінки з боку ТОВ "Агрохолдинг "Зоря", що суперечить загальним засадам, на яких ґрунтуються цивільні правовідносини.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що:
«Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним, вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що:
«...умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення і/ього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового пронесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Верховний Суд, переглядаючи ухвалу про забезпечення позову у подібних правовідносинах, у постанові від 09.12.2020 у справі № 906/89/20 дійшов наступного висновку: «Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач у наявності майно, яке було передане на зберігання відповідно до переліку до Договору зберігання, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов'язано із предметом позову.»
Аналогічно і у даній справі - виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" у наявності зерно, яке було передане йому Заявником на зберігання відповідно до Договору зберігання, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного Заявником, безпосередньо пов'язано із предметом позову.
Положення ст. 136 ГПК України пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтованим доказуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК, яке застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 цього ж Кодексу передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" про вжиття заходів забезпечення позову містить обґрунтовані доводи щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як установлено судом, предметом майбутнього позову заявника буде вимога про повернення зі зберігання 687,64 тон сої урожаю 2021 року, що знаходиться на зерновому складі ТОВ "Агрофірма "Зоря". При цьому заявник у заяві про забезпечення позову послався та додав докази того, що він неодноразово звертався до ТОВ "Агрофірма "Зоря" із заявами (вимогами/претензіями) про відвантаження належного ТОВ "Катеринопільський елеватор" зерна, проте ТОВ "Агрофірма "Зоря" як залишало такі звернення без відповіді, так і відмовлялося повертати належне заявнику майно.
За таких обставин обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно та заборона ТОВ "Агрофірма "Зоря" вчиняти певні дії є співмірним та прямо стосується предмета позову, який заявник має намір подати до суду, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача (заявника) у випадку задоволення його позову та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому обраний заявником захід забезпечення позову не є перешкодою у здійсненні ТОВ "Агрофірма "Зоря" господарської діяльності, оскільки у цьому випадку останній позбавлений права лише на відчуження спірного майна, наявність якого є гарантією виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Відтак, з огляду на вищезазначене, суд вважає, що запитуваний захід забезпечення позову є: співмірними із заявленими позовними вимогами; відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності; забезпечить недопущення особою, яка може отримати статус відповідача, ухилення від виконання рішення та ускладнень у захисті та поновленні порушених прав та інтересів позивача (заявника).
Відповідно до ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
З урахуванням п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, Заявник просить суд не застосовувати зустрічне забезпечення, так як вважає що підстави для його застосування відсутні.
З огляду на заявлене суд зазначає, що у випадку накладення арешту на належне Заявнику зерно, останнє в будь-якому випадку перебуватиме у ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" до вирішення справи по суті. Відтак відсутні підстави вважати, що ТОВ "Агрохолдинг "Зоря" може понести будь-які збитки внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому суд приймає до уваги висновок Верховного Суду, викладений у п. 8.10 постанови від 14.08.2019 у справі № 910/3802/19 щодо формулювання в заяві про забезпечення позову пропозиції щодо зустрічного забезпечення:
« 8.10. Наведені в касаційній скарзі доводи скаржника (з помилковим посиланням на приписи статті 151 Цивільного процесуального кодексу України) стосовно незазначення в заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення колегія суддів відхиляє, оскільки названа заява таку пропозицію містить.
Зокрема, у заяві про забезпечення позову позивач просив суд “не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки вважає, що відсутні підстави для його застосування”, у зв'язку з чим зазначена заява формально відповідає вимогам статті 139 ГПК України.»
Виходячи з наведеного, суд доходить висновку не застосовувати у даному випадку до Заявника зустрічне забезпечення.
На підставі вищезазначеного, керуючись статтями 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи до забезпечення позову.
3. Накласти арешт на зерно, а саме на 687,64 тон сої урожаю 2021 року, що знаходиться на зерновому складі Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохолдинг “Зоря” (код в ЄДРПОУ 39148440, 35314, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Зоря, пл. Володимира Плютинського, буд.2) за адресою: 35314, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Зоря, вул. Промислова, 3.
4. Заборони Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрохолдинг “Зоря” (код в ЄДРПОУ 39148440, 35314, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Зоря, пл. Володимира Плютинського, буд.2) в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження зерна, а саме 687,64 тон сої урожаю 2021 року, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" (код ЄДРПОУ 32580463, 20505, Черкаська обл., Звенигородський р-н, смт. Єрки, вул.Героїв Майдану, буд.47) на праві власності.
5. Вказана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 07 вересня 2022 року, і підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Вказана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення.
6. Строк пред'явлення цієї ухвали до виконання становить три роки, тобто до 08.09.2025 року.
7. Стягувачем за цією ухвалою є заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" (код ЄДРПОУ 32580463, 20505, Черкаська обл., Звенигородський р-н, смт. Єрки, вул.Героїв Майдану, буд.47).
8. Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрохолдинг “Зоря” (код в ЄДРПОУ 39148440, 35314, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Зоря, пл. Володимира Плютинського, буд.2).
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.