вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"06" вересня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/60/22(918/414/22)
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ В М"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Активс"
про стягнення заборгованості в сумі 20 879, 18 грн.
в межах справи 918/60/22 за заявою Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Активс"
про банкрутство
Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ В М" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Активс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 20 879, 18 грн.
При цьому, суд враховує, що в провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 918/60/22 (суддя Горплюк А.М.) за заявою Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Активс" про банкрутство.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2022 справу № 918/60/22(918/414/22) передано на розгляд судді Горплюку А.М. на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства з мотивів перебування у провадженні судді справи №918/60/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Активс".
Ухвалою від 30.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті призначено на 28.07.2022.
Ухвалою від 28.07.2022 розгляд справи відкладено на 16.08.2022.
Ухвалою від 16.08.2022 розгляд справи відкладено на 06.09.2022.
У судове засідання 06.09.2022 представник позивача не з'явився, однак 23.08.2022 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
У судове засідання 06.09.2022 представник відповідача також не з'явився, письмового відзиву не подав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Явка представників сторін у судове засідання з розгляду справи по суті 06.09.2022 обов'язковою не визнавалася.
Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.
За приписами ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 06.09.2022 не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Положення пункту 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України та ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства застосовуються незалежно від суб'єктного складу сторін лише у тому випадку, коли майнові вимоги пред'являються саме до особи (боржника), яка перебуває в процедурі банкрутства.
Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з позовом позивач вказує, що 19.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ В М" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Активс" (орендар) було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки №19-11/20-01 (далі -Договір, а.с. 11- 13).
Згідно п.1.1. Договору, орендодавець зобов'язується передати у тимчасове володіння і користування орендарю сільськогосподарську техніку, зазначені в акті прийому-передачі сільськогосподарської техніки, який є додатком до договору, а орендар зобов'язується виплачувати орендну плату за користування сільськогосподарською технікою і повернути її у порядку, встановленому цим Договором.
Пунктом 1.2. Договору, вказано, що об'єктом цього договору є сільськогосподарська техніка, зазначена в акті прийому-передачі сільськогосподарської техніки і є додатком до цього договору. Комплектація сільськогосподарської техніки зазначена в акті прийому - передачі сільськогосподарської техніки.
Відповідно до п. 2.1.1. Договору, орендодавець зобов'язується передати орендарю сільськогосподарську техніку в технічно-справному стані, повністю укомплектовану. Прийом і здача сільськогосподарської техніки здійснюється по акту прийому-передачі.
Орендар зобов'язаний оглянути стан та комплектацію сільськогосподарської техніки і прийняти її від орендодавця, підписавши акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки (п. 2.2.1. Договору).
Згідно із 2.2.3. Договору, орендар зобов'язується вчасно та в повному обсязі вносити орендну плату орендодавцю.
Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що розмір орендної плати за користування сільськогосподарської техніки становить 37 доларів США за 1 га зібраної площі.
Договором передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця на умовах повної (у розмірі 100 %) передоплати. У разі, якщо користування сільськогосподарською технікою здійснювалося орендарем без внесення передоплати, орендар зобов'язується оплатити повну кількість зібраної площі згідно акту надання послуг протягом 3 (трьох) днів (п.п. 3.2., 3.3. Договору).
Відповідно до п. 3.4 Договору, розрахунки за цим договором проводяться в національній валюті - гривні. Сума, що підлягає до оплати розраховується по офіційному курсу долара по відношенню до української гривні, встановленому НБУ на дату виставлення рахунку. У випадку зміни курсу продажу валюти, розмір оплати в національній валюті за оренду сільськогосподарської техніки може підлягати коригуванню з урахуванням зміни курсу продажу валюти на день проведення оплати.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року (п. 5.1. Договору).
Вказаний Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх.
На виконання умов Договору між сторонами підписано наступні додатки:
- акт прийому - передачі сільськогосподарської техніки від 19.11.2020 (додаток 1, а.с. 14);
- акт погодження площі від 19.11.2020, яким сторони погодили обсяги площі, яка буде зібрана у 2020 році та становила 17 га (додаток 2, а.с. 15);
- акт прийому - передачі сільськогосподарської техніки від 20.11.2020 (додаток 3, а.с. 16).
Судом встановлено, що 20.11.2020 між позивачем та відповідачем підписано акт надання послуг №317 від 20.11.2020 на загальну суму 17 693, 77 грн з ПДВ (а.с. 17).
Отже, суду доведено належним чином, виконання позивачем зобов'язань за договором оренди сільськогосподарської техніки №19-11/20-01 щодо надання відповідачу послуги з оренди сільськогосподарської техніки на загальну суму 17 693, 77 грн з ПДВ.
Разом з тим, як стверджує позивач, в порушення умов договору, незважаючи на належне виконання позивачем своїх зобов'язань, відповідач, зустрічні зобов'язання з оплати орендної плати за користування сільськогосподарською технікою не виконав.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №22 від 30.11.2021 щодо сплати заборгованості за Договором з вимогою погасити заборгованість у розмірі 17 693, 77 грн. (а.с. 21-23).
Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, оплату заборгованості не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об 'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську діяльність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, єдині майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до ч. ч. 1,4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вказувалось судом вище, Договором передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця на умовах повної (у розмірі 100%) передоплати. У разі, якщо користування сільськогосподарською технікою здійснювалося орендарем без внесення передоплати, орендар зобов'язується оплатити повну кількість зібраної площі згідно акту надання послуг протягом 3 (трьох) днів (п.п. 3.2., 3.3. Договору).
Суду доведено належним чином, а матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором оренди сільськогосподарської техніки.
Вказані обставини підтверджуються актами прийому-передачі сільськогосподарської техніки від 19.11.2020 та 20.11.2020.
Суд констатує, що вказані акти прийому-передачі сільськогосподарської техніки підписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Активс" (відповідачем, орендарем) без жодних зауважень, при цьому із застереженням, що надані послуги повністю відповідають умовам договору, претензій по кількості та якості наданих послуг Орендар не має. Отже, на переконання суду, вказані акти є належним підтвердженням вчинення господарських операцій, а отже й підставою для здійснення розрахунків за надані послуги у загальній сумі 17 693, 77 грн.
Відтак, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що загальна вартість наданих послуг з оренди сільськогосподарської техніки за вищевказаними актами наданих позивачем відповідачу становить 17 693, 77 грн.
Доказів сплати відповідачем орендної плати у розмірі 17 693, 77 грн не надані, а матеріали справи не містять, з огляду на що вимога позивача про стягнення суми заборгованості по орендній платі у розмірі 17 693, 77 грн визнається судом обґрунтованою, у зв'язку з чим задовольняється судом повністю.
Оскільки відповідачем допущено порушення зобов'язання щодо своєчасної оплати за поставлений позивачем товар, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 664, 45 грн - 3% річних та 2 520, 96 грн - інфляційних втрат, які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перерахунок 3% річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановив, що розмір обґрунтованих 3% річних становить 664, 45 грн при заявленому - 664, 45 грн.
За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення 3% річних в сумі 664, 45 грн підлягає задоволенню.
Крім того, суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановив, що розмір даних компенсаційних виплат становить 2 520, 96 грн грн, при заявленому 2 520, 96 грн.
За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення інфляційних втрат в сумі 2 520, 96 грн підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ В М" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Активс" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в сумі 17 693, 77 грн - основного боргу, 2 520, 96 грн - інфляційних втрат та 664, 45 грн - 3% річних.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається судом на відповідача в розмірі 2 481,00 грн.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Активс" (34530, Рівненська область, Сарненський район, с. Кричильськ, вул. Шевченка, буд 623, код ЄДРПОУ 41137306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ В М" (34540, Рівненська область, Сарненський район, с. Немовичі, вул. Центральна, 74, код ЄДРПОУ 37738755) заборгованість в сумі 17 693 (сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 77 коп., 3 % річних в сумі 664 (шістсот шістдесят чотири) грн. 45 коп., інфляційні втрати в сумі 2 520 (дві тисячі п'ятсот двадцять) грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн. 00 коп.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07 вересня 2022 року.
Суддя А.М. Горплюк