вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" вересня 2022 р. Справа № 911/1548/22
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр»
про встановлення вартості частки та зобов'язання сплатити вартість частки
встановив:
31.08.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 (далі - позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр» (далі - відповідач) про:
- встановлення вартості частки ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр» (ідентифікаційний код 35433000), що складала 30% загального розміру статутного капіталу в розмірі 73 947,00 грн;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр» (ідентифікаційний код 35433000) до 17.11.2022 сплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вартість його частки в статутному капіталі в розмірі 73 947,00 грн.
Заявлені позивачем вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з виплати ОСОБА_1 вартості частки в розмірі 73 947,00 грн (30 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр») як учаснику, який вибув з товариства.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак, всупереч наведеним вище вимогам процесуального закону, позовна заява ОСОБА_1 не містить відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідають заявлені позовні вимоги у відповідно викладеній в прохальній частині редакції.
До того ж, позовна заява ОСОБА_1 не містить обставин/пояснень стосовно того, яке саме право (корпоративні права, право власності, інше речове право) чи охоронюваний законом інтерес позивача порушено в розрізі кожної із заявлених вимог.
Водночас позивачем не вказано та не надано доказів, що підтверджують обставини стосовно того, що відповідачем не виконано умов щодо оплати вартості частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр» та не сплачено позивачу вартість такої частки.
Поряд з тим, позивач не зазначив про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
Крім того, згідно приписів ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2022 року в розмірі 2481,00 гривень.
З огляду вищенаведених норм закону та встановлених ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставок судового збору, за подання у 2022 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 481,00 гривень і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 868 350,00 грн.
Враховуючи вищевказані нормативні приписи, зважаючи на предмет позову, за подання відповідного позову судовий збір має бути сплачений позивачем за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру: за дві вимоги по - 2 481,00 гривень кожна, що загалом складає 4 962,00 гривень.
Натомість, як вбачається з доданого до позову платіжного доручення №1 0.0.2653829810.1 від 25.08.2022 за подання вказаного позову сплачено 2 481,00 грн судового збору, що не відповідає положенням вищезазначених норм закону щодо належної сплати судового збору, а сума недоплаченого судового збору складає 2 481,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
- відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідають заявлені позовні вимоги у відповідно викладеній в прохальній частині редакції;
- відомостей щодо того, яке саме право (корпоративні права, право власності, інше речове право) чи охоронюваний законом інтерес позивача порушено в розрізі кожної з вимог, тобто на захист яких прав чи інтересу позивача спрямовано відповідно вказані вимоги;
- пояснень щодо доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені в позові обставини стосовно того, що відповідачем не виконано умов щодо перерахування позивачу вартості частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагарлицький земельний-кадастровий центр»;
- документів, які підтверджують доплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі 2 481,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя П.В.Горбасенко