ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.09.2022Справа № 910/19872/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ»
до Богар Інвестментс Лімітед (Bogar Investments Limited)
про стягнення 515.515,00 доларів США
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Носкова А.С.
за участю представників сторін
від позивача Карачій П.П., ордер серії КВ № 368872 від 10.01.2022
від відповідача не з'явився
Суть спору :
02.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» до Bogar Investments Limited (Богар Інвестментс Лімітед) про стягнення 515.515,00 доларів США.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами контракту № IV050220/TRD від 05.02.2020 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 515.515,00 доларів США, що підтверджується вантажними митними деклараціями № UA500090/2020/010120 від 11.12.2020, № UA500090/2020/010572 від 23.12.2020 та № UA500090/2020/000103 від 02.01.2021. Умовами договору встановлено, що оплата за товар поставлений залізничним транспортом здійснюється банківським переказом 90% вартості кожних мінімум 500,000 мт товару протягом 3-х банківських днів після надання зазначених у контракті документів, а остаточний розрахунок відбувається протягом 3-х банківських днів після надання копій рахунку-фактури та вантажної митної декларації. Позивачем було надано відповідачу інвойси № 33 від 26.12.2020, № 34 від 04.01.2021 та № 35 від 10.01.2021 на оплату поставленого товару, проте відповідачем в строк визначений контрактом оплати здійснено не було. У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 515.515,00 доларів США заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 відкрито провадження у справі № 910/19872/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.01.2022.
04.01.2022 позивачем до суду подано заяву у відповідності до ст. 243 Господарського процесуального кодексу України про виправлення описки, допущеної у тексті ухвали Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 про відкриття провадження у справі № 910/19872/21, а саме вказавши вірну дату укладення контракту № IV050220/TRD.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19872/21 від 11.01.2022 виправлено допущену описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 про відкриття провадження у справі.
13.01.2022 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України перерву до 03.02.2022.
01.02.2022 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги повністю та вважає їх обґрунтованими. При цьому відповідач заперечує проти покладення на нього суми судового збору в розмірі 210.559,02 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19872/21 від 03.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/19872/21 на 30 (тридцять) днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.03.2022.
У зв'язку із введенням з 24.02.2022 воєнного стану в Україні, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, підготовче засідання у справі № 910/19872/21 не відбулося.
Рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19872/21 від 24.05.2022 сторін повідомлено, що підготовче засідання відбудеться 30.06.2022.
30.06.2022 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України перерву до 26.07.2022.
26.07.2022 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.09.2022.
05.09.2022 відповідачем до суду подано заяву про визнання позову.
05.09.2022 позивачем до суду подано клопотання про повернення позивачу на підставі ст. 130 Господарського процесуального кодексу України з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у зв'язку з визнанням відповідачем позову.
Позивач в судовому засіданні 06.09.2022 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання 06.09.2022 не з'явився.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.
В судовому засіданні 06.09.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
05.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» (продавець, позивач) та Bogar Investments Limited (покупець, відповідач) було укладено контракт № IV050220/TRD (далі - контракт).
Відповідно до п. 1.1 контракту передбачено поставку наступного товару: кукурудза 3-го класу для кормових потреб, українського походження, врожаю 2020 року, насипом.
Згідно з п. 4.1 контракту визначено, що поставці підлягає товар у кількості 7000 метричних тон +/-5% (на вибір покупця).
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за контрактом оплату отриманого товару повністю не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 515.515,00 доларів США.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Якщо згідно з частиною першою цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв'язок із приватноправовими відносинами.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Згідно з п. 10.1 контракту сторони погодили, що будь0які спори, суперечки або розбіжності, що виникають за цим контрактом або в зв'язку з ним, в тому числі, але не обмежуючись, щодо його укладення, виконання, тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання або недійсності, підлягають передачі на розгляд і вирішення в Господарський суд міста Києва із застосуванням норм матеріального і процесуального права України.
Виходячи з викладеного переданий на розгляд спір підлягає розгляду Господарським судом міста Києва із застосуванням норм права України.
Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до п. 15.8 контракту останній набуває чинності з дня підписання і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з п. 5.1 контракту ціна становить 130,00 доларів США за одну метричну тону (1000.000 кг).
Пунктом 5.2 контракту визначено валюту контракту і платежу - долар США.
Відповідно до п. 6.1 контракту в редакції додаткової угоди № 1 від 27.11.2020 встановлено наступний період поставки : з 15.10.2020 по 15.01.2021, обидві дати включно.
З матеріалів справи вбачається, що за контрактом позивач поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 515.515,00 доларів США, що підтверджується наступними вантажними митними накладними
№ UA500090/2020/010120 від 11.12.2020 у кількості 1935,90 метричних тон, вартістю 251.667,00 доларів США;
№ UA500090/2020/010572 від 23.12.2020 у кількості 1540,50 метричних тон, вартістю 200.265,00 доларів США;
№ UA500090/2020/000103 від 02.01.2021 у кількості 489,10 метричних тон, вартістю 63.583,00 доларів США.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За умовами п. 7.1 контракту в редакції додаткової угоди № 2 від 27.11.2020 покупець здійснює оплату - 90% від вартості партії товару (мінімум 500 тон) не пізніше 3 (трьох) банківських днів:
- після завантаження в Ж/Д вагони, при поставці Ж/Д;
- після вивантаження і перевантаження товару на терміналі, при постачанні авто, і надання покупцеві по електронній пошті наступних документів:
(А) комерційного рахунку продавця;
(Б) товарно-транспортних (ТТН) або ж/д накладних,заповнених згідно інструкції покупця.
Відповідно до п. 7.2 контракту в редакції додаткової угоди № 2 від 27.11.2020 покупець здійснює балансову оплату за товар (10%) протягом 3 (трьох) банківських днів після надання покупцем копій наступних документів н партію товару:
(А) комерційного рахунку продавця;
(Б) вантажної митної декларації та повідомлення до неї про фактичне повне вивезення на експорт парії товару, поставленого за цим договором.
Матеріали справи свідчать, що позивачем виставлено відповідачу наступні інвойси на оплату:
№ 33 від 26.12.2020 на суму 251.667,00 доларів США,
№ 34 від 04.01.2021 на суму 200.265,00 доларів США,
№ 35 від 10.01.2021 н суму 63.583,00 доларів США.
Позивач звертався до відповідача з листом № 1204/21-1 від 12.04.2021, в якому просив здійснити оплату заборгованості в розмірі 515.515,00 доларів США за поставлений товар.
Відповідач листом № 1304-21/BG від 13.04.2021 підтвердив про отримання товару за вантажними накладними № UA500090/2020/010120 від 11.12.2020 у кількості 1935,90 метричних тон, № UA500090/2020/010572 від 23.12.2020 у кількості 1540,50 метричних тон, № UA500090/2020/000103 від 02.01.2021 у загальній кількості 3965,50 метричних тон вартістю 515.515,00 доларів США та повідомив, що планує здійснити оплату цього товару згідно отриманих інвойсів на оплату № 33 від 26.12.2020, № 34 від 04.01.2021, № 35 від 10.01.2021 найближчим часом, але не пізніше ніж в строк до кінця поточного місяця.
Відповідно до ч. ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання за контрактом по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка визнана відповідачем та становить 515.515,00 доларів США.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті поставленого товару за договором в повному обсязі не подано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості поставленого товару в розмірі 515.515,00 доларів США.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-які стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та в окремій заяві визнав позовні вимоги позивача.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 50 відсотків.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Богар Інвестментс Лімітед (Bogar Investments Limited) (Центр корпоративних послуг Вістра, Вікхем Кей ІІ, Роад Таун, VG1110 Тортола, Британські Віргінські острови, реєстраційний номер компанії 1889227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» (вул. Садова, 26-А, с. Красне, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15572, код ЄДРПОУ 36131192) 515.515 (п'ятсот п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) доларів США 00 центів, 105.279 (сто п'ять тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн 51 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 07.09.2022.
СуддяВ.В.Сівакова