Справа № 695/1117/22
(додаткове)
05 вересня 2022 року смт.Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області заяву представника позивача Бочарова Олександра Михайловича про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа інспектор СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції Худоба Олександр Миколайович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В провадженні Чорнобаївського районного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа інспектор СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції Худоба Олександр Миколайович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.Рішенням Чорнобаївського районного суду від
25 серпня 2022 року позов задоволено.
Представник позивача Бочаров О.М. подав заяву та докази про понесені позивачем витрати на правову допомогу. Із доказів вбачається, що витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 5640 грн.
Представник позивача Бочаров О.М. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутність позивача та його представника, вимоги викладені у заяві про ухвалення додаткового рішення підтримав, просив задовольнити.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленялися належним чином.
У відзиві, який відповідач подавав на позовну заяву, останній вказував, що вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу не підлягають до задоволення, оскільки факт їх понесення документально не підтверджений. А сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу не є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних робіт.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали адміністративної справи, вважає, що у справі необхідно постановити додаткове рішення та вирішити питання про судові витрати, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону
№ 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача надано: копію договору про надання правничої допомоги від 18 травня 2022 року № 19/2022, укладеного між адвокатом Бочаровим О.М. та Чернявським Ю.Ю. (надалі - клієнт), за умовами якого адвокат зобов'язується надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, а клієнт зобов'язаний оплатити витрати адвоката, необхідні для виконання його обов'язків за цим договором, ордер про надання правничої (правової) допомоги від 19 травня 2022 року, акт приймання-передачі виконаної роботи від 24 серпня 2022 року, де зазначено, що за виконану роботу крієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 5640 грн, детальний опис робіт (надання послуг) наданих відповідно до договору № 19/2022 від 18 травня 2022 року, товарний чек від 25 серпня 2022 року на суму 5640 грн.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 29 листопада 2021 року у справі № 420/13285/20, від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18 вказав наступне: «…Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо».
Аналогічні правила застосовуються у постановах Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16.
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, доцільність понесених позивачем витрат належить аналізувати через призму не тільки долучених доказів понесених витрат на правову допомогу, але і з урахуванням складності справи та складності наданих послуг.
Суд вважає, що складання позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення охоплює такі послуги як попереднє вивчення матеріалів, формування правової позиції, консультування, а також, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні правовідносини, вивчення судової практики.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно висновку Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 29 липня 2021 року у справі №160/5098/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд наголошує на тому, що предметом спору є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 425,00 грн.
Таким чином, суд вважає, що визначений розмір правової допомоги у сумі 5640 грн є непропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову - 425,00 грн., а тому, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд наголошує на тому, що предмет даного спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин.
З огляду на зазначене, суд вважає, що справедливою та співмірною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 3500 грн.
Такий висновок, на переконання суду, повністю відповідає згаданим вище принципам обґрунтованості, співмірності та пропорційності, які повинні бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.
З урахуванням викладених вище обставин, суд вважає, що заява представника позивача Бочарова О.М. про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 252 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача Бочарова Олександра Михайловича про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа інспектор СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції Худоба Олександр Миколайович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ГУНП в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 40108667) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В.Левченко