707/1708/22
2/707/675/22
07 вересня 2022 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,
за участі: секретаря судового засідання - Проценко В.С..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна; про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі - АТ "ПУМБ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., у якому просить суд:
- визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, № 7586 від 20 січня 2022 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованості в розмірі 64 381 грн 35 коп.;
- судові витрати у справі покласти на відповідача.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, щопостановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. від 14 липня 2022 року відкрито виконавче провадження № 69419938 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. № 7586 від 20 січня 2022 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» суми боргу в розмірі 64 631 грн 35 коп., як заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 200695993801 від 15 серпня 2016 року, укладеним між позивачем та ПАТ «ПУМБ», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є АТ «ПУМБ». Після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, позивач з'ясував, що вказане виконавче провадження відкрито за заявою АТ «ПУМБ». Зі змісту спірного виконавчого напису позивач встановив, що він виданий нотаріусом у порядку ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999, у зв'язку з невиконанням ним зобов'язань за кредитним договором № 200695993801 від 15 серпня 2016 року. Стягнення заборгованості проводилося за період з 05 грудня 2020 року до 05 грудня 2021 року. Загальна сума заборгованості становить 64 381 грн 35 коп. та складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 40 050 грн 07 коп., простроченої заборгованості за процентами в сумі 24 331 грн 28 коп. Крім того, стягнено витрати на вчинення виконавчого напису в розмірі 250 грн 00 коп.
Даний виконавчий напис позивач вважає незаконним та таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своєї правової позиції ОСОБА_1 , посилаючись на статтю 88 Закону України «Про нотаріат», пункти 1, 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, а також підпункти 2.1 та 2.2 пункту 2 глави 16 розділу II вказаного Порядку, зазначив, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов'язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Між тим, позивач вважає, що заборгованість, вказана в оскаржуваному виконавчому написі, не є безспірною, оскільки а ні заява № 200695993801 від 15 серпня 2016 року про його приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті ПАТ «ПУМБ», за якою йому було відкрито поточний рахунок із кредитним лімітом 30 000 грн 00 коп., що міститься в матеріалах виконавчого провадження, а ні сам виконавчий напис не дозволяють достовірно встановити та ідентифікувати розмір його заборгованості, визначити та встановити період її виникнення (чи не нарахована вони після спливу строку кредитування та/або із пропущенням строку позовної давності) і чіткі підстави нарахування.
Водночас, позивач стверджує, що строк кредитування за вказаним договором закінчився, що унеможливлювало нарахування відсотків за користування кредитом після спливу цього строку.
Крім того, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, позивач зауважує, що сплив строку кредитування унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором.
Окремо позивач наголошує на тому, що на сьогоднішній день редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14, передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Оскільки кредитний договір, наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, на переконання позивача, наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Слід зазначити, що до подання позову ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 28 липня 2022 року в справі № 707/1604/22 заяву ОСОБА_1 задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 7586, вчиненого 20 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., яке здійснюється у виконавчому провадженні № 69419938 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 04 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін 07 вересня 2022 року; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву; залучено приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача; встановлено третім особам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень; зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіду В.О. надати суду копії матеріалів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 7586 від 20 січня 2022 року /а.с. 15-17/.
Одночасно сторонам було роз'яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.
Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.
Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов 08 серпня 2022 року, шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду на його офіційну електронну адресу.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло.
Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористався.
Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О., письмових пояснень по суті справи не надходило.
Разом з тим, на виконання вимог ухвали суду від 04 серпня 2022 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 12 серпня 2022 року на офіційну електронну адресу суду скеровано копії матеріалів, на підставі яких ним було вчинено спірний виконавчий напис № 7586 від 20 січня 2022 року /а.с. 23-28/.
Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що 15 серпня 2016 року позивач у справі ОСОБА_1 підписав заяву № 200695993801 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно з якою отримав кредитний ліміт у сумі 30 000 грн 00 коп. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної карти встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної карти /а.с. 12/.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 кредитних зобов'язань, за період з 05 грудня 2020 року до 05 грудня 2021 року в нього утворилася заборгованість у сумі 64 381 грн 35 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 40 050 грн 07 коп., прострочена заборгованість за процентами - 24 331 грн 28 коп. /а.с. 9/.
20 січня 2022 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 7586, яким стягнув із ОСОБА_1 заборгованість у сумі 64 381 грн 35 коп. за Кредитним договором № 200695993801 від 15 серпня 2016 року, укладеним з ПАТ «ПУМБ», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є АТ «ПУМБ». За вчинення даного виконавчого напису з позивача стягнено плату в розмірі 250 грн 00 коп. /а.с. 9/.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. від 14 липня 2022 року на підставі вищевказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 69419938 /а.с. 10-11/.
Таким чином, судом установлено, що між сторонами виник спір з приводу правомірності вчинення 20 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 7586, про стягнення із ОСОБА_1 грошових коштів на підставі Кредитного договору № 200695993801 від 15 серпня 2016 року.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до частин восьмої, одинадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
У частині п'ятій статті 254 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Отже, на день вчинення виконавчого напису існувала можливість стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса лише за нотаріально посвідченими договорами.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), а також постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду: від 21.10.2020 року в справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 12.03.2020 року в справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15.04.2020 року в справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18).
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що укладений між ПАТ «ПУМБ», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є АТ «ПУМБ», та ОСОБА_1 . Кредитний договір № 200695993801 від 15 серпня 2016 року, наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, суд дійшов висновку, що, вчиняючи 20 січня 2022 року виконавчий напис № 7586, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 7586 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
До того ж, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Матеріали справи відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення не містять.
У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що встановлення відсутності доказів направлення позичальником листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником такого листа є порушенням встановленої законом процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, суд зауважує, що у постанові від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини».
Згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року, § 58).
Відтак, інші аргументи та доводи позивача специфічними, доречними, важливими та суттєвими не являються і не здатні вплинути на рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У порядку частини 6 статті 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовної вимоги позивача, який звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю ІІ групи /а.с. 13/, судовий збір у сумі 992,40 грн за подання даної позовної заяви слід стягнути з відповідача на користь держави.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 1-16, 18, 259, 628, 630, 634, 663 Цивільного кодексу України, ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна; про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, № 7586 від 20 січня 2022 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованості за Кредитним договором № 200695993801 від 15 серпня 2016 року в сумі 64 381 грн 35 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 40 050 грн 07 коп., прострочена заборгованість за процентами - 24 331 грн 28 коп., а також плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 250 грн 00 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на користь держави судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 копійок за подання позовної заяви
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», юридична адреса: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ: 14282829.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,
- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: пр-т. Григоренка, 15, прим. 3, м. Київ.
- приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, юридична адреса: вул. Смілянська, буд. 118, оф. 402, м. Черкаси.
Суддя: Т. А. Миколаєнко