Справа №: 700/573/22
Провадження № 3/700/321/22
06 вересня 2022 року Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Н.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу АДРЕСА_1 , перебуваючи у декретній відпустці, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №334442 від 05.08.2022 року ОСОБА_1 29.08.2022 року, близько 14 год.30 хв. ОСОБА_1 за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 вчинила відносно свого батька - ОСОБА_2 домашнє насильство економічного характеру. Своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Вказані дії орган, який розглядає справу повинен вчинити для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Так, норма ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частинами 2, 3 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Диспозицією та об'єктивною стороною правопорушення за ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за насильство в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї. Крім того, обов'язковими ознаками складу правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП України є те, що особою, потерпілою від насильства в сім'ї, може бути лише член сім'ї, діяння обов'язково повинно бути протиправним, яке призвело або могло призвести до порушень прав члена сім'ї.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №334442 від 05.08.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинила відносно свого батька домашнє насильство у сім'ї економічного характеру, однак у протоколі не викладено в чому саме полягало домашнє насильство економічного характеру.
Також, у протоколі не вказані свідки, у матеріалах справи відсутні їх пояснення.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй діяння, інспектором поліції не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду не встановлено наявності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, Європейський Суд з прав людини, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: від обов'язків не лише для кримінального суду, який вирішує питання обґрунтованості обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Зважаючи на те, що вина ОСОБА_1 щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП не доведена, і відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б у своїй сукупності поза розумним сумнівом підтверджували б наявність подій, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, тому справа підлягає закриттю.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, то, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.40-1, 173-2, 221,247, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду.
Суддя Н.В.Бесараб