Справа № 462/4522/22
01 вересня 2022 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Шоста Львівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Магировська Олега Вікторівна, про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування договору купівлі-продажу квартири, визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника 30.08.2022 року звернулася в Залізничний районний суд м.Львова з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 05.01.2022 року державним нотаріусом Шостої Львівської державної нотаріальної контори Поврозник Г.В., ІНФОРМАЦІЯ_1 , про успадкування майна після смерті ОСОБА_4 , 1958 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; скасувати договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 18.02.2022 року між ОСОБА_2 тиа ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В.; скасувати запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_3 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Одночасно з пред'явленням позову ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на цей час належить відповідачу ОСОБА_3 .
Заяву обґрунтовує тим, що на початку серпня нею оскаржено рішення Залізничного районного суду м.Львова від 08.09.2021 року про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_5 та її покійного брата ОСОБА_4 . Проте, відповідач ОСОБА_5 на підставі незаконного рішення Залізничного районного суду м.Львова від 08.09.2021 року отримала свідоцтво про право на спадщину, та після отримання свідоцтва про право на спадщину відчужила дану квартиру ОСОБА_3 . Вважає, що відповідач ОСОБА_3 дізнавшись про оспорення договору купівлі-продажу квартири, буде намагатись відчужити квартиру і в такий спосіб зробить неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову.
У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі №308/8567/20.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, та є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу, охорону його матеріально-правових інтересів від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною 2 ст.149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Пунктом 1 ч.1 ст.150 ЦПК України визначено, що позов може забезпечуватись шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Таким чином, позивач просить застосувати захід забезпечення позову, передбачений законодавством.
Як вбачається із договору купівлі-продажу кватири від 18.02.2022 року ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_2 .
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити шляхом накладення арешту на квартиру.
Як передбачено положеннями ч.8 ст.153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов?язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч.3 ст.154 ЦПК України.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 149, 150, 153, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій державним реєстраторам органів державної реєстрації, посадовим особам Міністерства юстиції України, приватним та державним нотаріусам, пов?язаних із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу тощо).
Стягувач: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .
Боржник: ОСОБА_3 , місце проживання - АДРЕСА_4 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред?явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Копію ухвали про забезпечення позову направити заявнику - для відома, а Залізничному відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) - для негайного виконання.
Суд роз'яснює, що відповідно до ч.4 ст.157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний