Справа № 438/834/22
Провадження №1-кс/438/42/2022
про арешт майна
06 вересня 2022 року м. Борислав
Слідчий суддя Бориславського міського суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , що погоджене з начальником Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12022142100000072 від 02.09.2022 про арешт майна, -
05 вересня 2022 року до слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області надійшло клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , що погоджене з начальником Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна.
В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 02.09.2022 о 15 год. 46 хв. надійшло телефонне повідомлення від ДОП ВП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 про те, що поблизу незавершеного будівництва школи №10, яка знаходиться неподалік будинку №26 по вул. Коваліва міста Борислава Львівської області помічено ОСОБА_6 , у якого виявлено поліетиленовий зіп пакет з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору схожої на наркотичну.
В наданому клопотанні дізнавач ОСОБА_3 зазначив, що відомості за даним фактом 02 вересня 2022 року сектором дізнання внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022142100000072, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Зазначений поліетиленовий зіп пакет з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору схожої на наркотичну ОСОБА_6 добровільно, без будь якого тиску, видав начальнику сектору дізнання відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , про що написав відповідну заяву.
02.09.2022 в період часу з 16 год. 25 хв. по 17 год 03 хв. проведено огляд місця події поблизу незавершеного будівництва школи №10, яка розташована неподалік будинку №26 по вул. Коваліва в місті Бориславі, в ході проведення якого у ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено полімерний зіп пакет зі вмістом порошкоподібної речовини білого кольору.
ОСОБА_6 був допитаний та пояснив, що 02.09.2022 приблизно о 15 год. 00 хв. він знайшов на території незавершеного будівництва школи №10 яка розташована по вул. Коваліва міста Борислава Львівської області. Туди зайшов з цікавістю щоб подивитись, що там є. Поруч з будівництвом на дворі на землі побачив полімерний пакет з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, зрозумів що в пакетику є «бистрий» (так називають амфетамін) та піднявши його взяв з собою. В кишені батника, який був одітий мав пусту пачку з під цигарок марки «LM» синього кольору, в яку поклав вищевказаний пакет та поклав її у правий карман батника. Далі продовжив ходити поруч зі школою. Десь через 30 - 40 хв. вирішив повернутись до свого будинку та стежиною йшов візуального знайомий йому працівник поліції ОСОБА_7 . Він підійшов до нього та запитав, що той там робить. Він почав нервувати, оскільки мав при собі наркотичний засіб. Після цього ОСОБА_8 запитав, чи має той при собі заборонені речі, він сказав, що маю пусту пачку від цигарок і показв її. При цьому працівник поліції помітив, що в ній щось є та запитав, що там. Він в свою чергу зрозумів, що йому нікуди діватися та витяг з пачки полімерний пакет з порошкоподібною речовиною, та сказав, що це «бистрий». Після цього даний працівник викликав на місце слідчо - оперативну групу. Вказаний пакет поклав назад у пачку від цигарок та поклав їх у праву кишеню батника. По приїзду СОГ він добровільно в ході проведення огляду місця події видав даний пакет з порошкоподібною речовиною. Даний амфетамін зберігав та переносив при собі з метою особистого споживання шляхом вдихання ніздрями, наміру збувати його не мав.
Відповідно до постанови про визнання та прилучення до справи речових доказі від 02.09.2022 поліетиленовий пакет з вмістом подрібненої речовини рослинного походження, зеленого кольору визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати вилучене майно, унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно.
Вказане у клопотанні майно, на яке дізнавач ОСОБА_3 просить накласти арешт, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У судове засідання дізнавач ОСОБА_3 та прокурор не прибули, просять розглянути клопотання без їхньої участі, підтримують його у повному обсязі, про що зазначено в клопотанні.
Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування не здійснювалось.
Учасники справи належно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022142100000072 від 02.09.2022, 02.09.2022 о 15 год. 46 хв. надійшло телефонне повідомлення від ДОП ВП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 про те, що поблизу незавершеного будівництва школи №10, яка знаходиться неподалік будинку №26 по вул. Коваліва міста Борислава Львівської області помічено ОСОБА_6 , у якого виявлено поліетиленовий зіп пакет з вмістом порошкоподібної білого кольору схожої на наркотичну, яку останній зберігав при собі без мети збуту.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 309 КК України.
Постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 02.09.2022 року майно, а саме: поліетиленовий зіп пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, визнане як речовий доказ у кримінальному провадженні №12022142100000072 від 02.09.2022.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає таке.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчим суддею встановлено, що поліетиленовий пакет з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Вищевказане майно відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст. 167 КПК, має значення речових доказів у кримінальному правопорушенні та підлягатиме дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження. Клопотання дізнавача подане до суду у строк, визначений ч.5 ст. 171 КПК України. Дізнавачем доведено наявність обставин, викладених в ч.11 ст. 170 КПК України.
З огляду на викладене, клопотання підлягає задоволенню, як обґрунтоване та таке, що відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Керуючись ст. ст. 317, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , що погоджене з начальником Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке визнано речовим доказом та вилучено у ході проведення огляду місця події 02.09.2022 у кримінальному провадженні№12022142100000072 від 02.09.2022, а саме: полімерний зіп пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору з забороною фізичним та юридичним особам на термін накладення арешту права на відчуження, розпорядження та використання вилученого майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Роз'яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді, протягом п'яти днів, з дня її оголошення, може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1