1Справа № 335/4148/22 2-а/335/93/2022
01 вересня 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участі секретаря судового засідання Ступіної В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: поліцейський Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, рядовий поліції Висоцька Ганна Сергіївна про визнання незаконною та скасування постанови серії БАВ № 280434 від 15.06.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП,
18.07.2022 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі адвоката Шумського І.В., звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Управління патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: поліцейський Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядовий поліції Висоцька Г.С., про визнання незаконною та скасування постанови серії БАВ № 280434 від 15.06.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначив, що 15.06.2022 року поліцейський Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, рядовий поліції Висоцька Г.С. незаконно та безпідставно склала відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 280434 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
За змістом цієї постанови нібито 14.06.2022 року о 23 годині 40 хвилин в м. Запоріжжі по вул. Лермонтова, буд. 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , при перевірці документів, не мав при собі реєстраційний документ на ТЗ, чим порушив вимоги п. 2.1. б) ПДР України, чим в свою чергу скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною ч. 1 ст. 126 КУпАП «Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством».
Постановою серії БАВ № 280434 від 15.06.2022 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
Позивач з постановою не згодний, вважає, її незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тому просить суд постанову скасувати, стягнути на його користь понесені судові витрати.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2022 року, відкрито провадження у даній справі. Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов, - 5 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Представником позивача адвокатом Шумським І.В. подано письмову заяву про розгляд справи у його відсутність.
У судове засідання відповідач, третя особа або їхні представники не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, що підтверджується розписками про отримання судової повістки, заяв про розгляд справи у їх відсутність та відзиву на позов до суду не надавали.
Таким чином, враховуючи неявку учасників процесу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи і проаналізувавши доводи сторін та відповідні положення Правил дорожнього руху України, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії БАВ № 280434 від 15.06.2022 року, винесеної поліцейським Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, рядовим поліції Висоцькою Г.С., 14.06.2022 року о 23 годині 40 хвилин в м. Запоріжжі по вул. Лермонтова, буд. 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , при перевірці документів, не мав при собі реєстраційний документ на ТЗ. Чим порушив вимоги п. 2.1. б) ПДР України. Чим в свою чергу скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною ч. 1 ст. 126 КУпАП
Постановою серії БАВ № 280434 від 15.06.2022 року на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП не визнає, вважає постанову поліцейського Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, рядової поліції - Висоцької Г.С. від 15.06.2022 року серії БАВ № 280434 незаконною та як наслідок такою, що підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 зазначає, що невідомо, чому поліцейський - ОСОБА_3 вирішила, що він є «водієм» та чому вона вирішила, що саме ОСОБА_1 14.06.2022 року о «23» годині 40 хвилин керував транспортним засобом DAEWOO Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Жодних доказів цим твердження та звинуваченням ОСОБА_3 не має. На підтвердження того, що у поліцейського - Висоцької Г.С. на момент винесення оскаржуваної постанови відносно ОСОБА_1 не було жодного доказу також свідчать і той факт, що у пункті 7 постанови серії БАВ № 280434 від 15.06.2022 року «До постанови додаються» стоїть прочерк.
ОСОБА_1 вказує, що поліцейський ОСОБА_3 його не зупиняла за керуванням транспортним засобом DAEWOO Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , та взагалі не зрозуміло чому ОСОБА_3 вирішила, що він має якесь відношення до автомобіля DAEWOO Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 належить автомобіль марки ЗАЗ, модель 110207, зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 .
У позовній заяві серед іншого також зазначено, що згідно із пунктом 1 та 2 оскаржуваної постанови від 15.06.2022 року серії БАВ № 280434 вона була винесена поліцейським Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції - Висоцькою Г.С. 15.06.2022 року о «01» годині 10 хвилин, а справа розглядалась за адресою: АДРЕСА_1 . Це взагалі не відповідає дійсності оскільки в цей час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у Вознесенівському відділу поліції за адресою: (м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, буд. 32). Як наслідок цього, поліцейський - Висоцька Г.С. 15.06.2022 року найвірогідніше винесла постанову по справі без присутності ОСОБА_1 , без заслуховування його пояснень, без роз'яснення йому його прав та без дослідження будь-яких доказів у межах справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 зазначає, що його було затримано співробітниками поліції у дворі будинку АДРЕСА_1 14.06.2022 року та в подальшому було доставлено до Вознесенівського відділу поліції (м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, буд. 32) за порушення комендантської години. Спілкування поліцейських з громадянином ОСОБА_1 у дворі будинку АДРЕСА_1 відбувалось приблизно з «23» години 15 хвилин (14.06.2022 року) та до «00» годин 05 хвилин (15.06.2022 року), потім на ОСОБА_1 була надягнуті кайданки та його відвезли до Вознесенівського відділку поліції (м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, буд. 32). О «00» годин 15 хвилин (15.06.2022 року) ОСОБА_1 вже привезли до Вознесенівського відділку поліції, де спілкування із ним тривало ще майже «дві» години. Співробітники поліції не чули пояснення ОСОБА_1 та повністю ігнорували той факт, що ОСОБА_1 не керував ввечері 14.06.2022 року жодним транспортним засобом. Навпаки, співробітники поліції безпідставно звинуватили ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом DAEWOO Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , з яких міркувань виходили поліцейські не зрозуміло.
Перебуваючи у відділку поліції за адресою: м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, буд. 32 з «00» годин 15 хвилин (15.06.2022 року) майже «дві» години та при цьому не покидаючи його очевидним є те, що ОСОБА_1 не міг бути присутнім при тому, як поліцейський - Висоцька Г.С. 15.06.2022 року о «01» годині 10 хвилин складала відносно нього оскаржувану постанову за адресою: АДРЕСА_1 .
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Притягнути особу до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 22.03.2018 року по справі № 191/1019/17, від 10.05.2018 року по справі № 562/199/17, від 31.07.2018 року по справі № 342/664/17, від 08.11.2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23.10.2018 року по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17, від 12.12.2018 року по справі № 537/744/17.
Положення ст. 7 КАС України передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.
Суд вважає, що оскільки законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, то з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів (Така позиція зокрема висловлена в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Окрім того, суд враховує, що посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено ст. 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення. У разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені ст. 251 КУпАП), які у відповідності до ст. 252 КУпАП повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.
Всупереч даних вимог, посилання на належні та конкретні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в оскаржуваній постанові не міститься.
Слід зазначити, що ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність у разі «Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України, належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.
Крім того, у рішенні від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 06.12.1988 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , без відповідних документів, або якимось іншим транспортним засобом не маючи документів. Відповідачем не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, які б дозволили вказати на достовірність обставин, викладених в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а відтак будь яких сумнівів з приводу наявності вини позивача ОСОБА_1 відсутні, оскільки наявні у справі докази, а саме лише постанова не дає підстав вважати про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Окрім того, неподання відповідачем відзиву на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову (ч. 4 ст. 159 КАС України).
Крім того, не містить надана суду постанова і посилання на дослідження відповідачем обтяжуючих чи пом'якшуючих відповідальність особи обставин, які повинні бути враховані органом, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд поновлює ОСОБА_1 пропущені строки на оскарження, оскільки визнає причину їх пропуску поважною, в зв'язку з тим, що позивач отримав копію постанови лише 09.07.2022 року, що підтверджується адвокатським запитом та листом відповідача від 01.07.2022 року.
Судом також встановлено, що позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 496,20 гривні, що підтверджується відповідною квитанцією від 18.07.2022 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судові витрати в сумі 496,20 гривень в рахунок відшкодування витрат з оплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 134, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: поліцейський Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядовий поліції Висоцька Ганна Сергіївна про визнання незаконною та скасування постанови серії БАВ № 280434 від 15.06.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії БАВ № 280434 від 15.06.2022 року в справі про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 425 гривень, справу про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96, КОД ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_3 , виданий саранським РВ УМВС України в Одеській області 30.03.2006 р., РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривні 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні відомості про учасників справи згідно ст. 246 ч. 5 п. 4 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт серії НОМЕР_3 , виданий саранським РВ УМВС України в Одеській області 30.03.2006 р., РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 );
Представник позивача: адвокат Шумський Ігор Васильович, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 149, корп. 2 (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.11.2016 р., серія «ЗП» № 001196, видане Радою адвокатів Запорізької області);
Відповідач: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96, код ЄДРПОУ 40108646);
Третя особа: поліцейський Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, рядовий поліції Висоцька Ганна Сергіївна (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96, код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя В.О. Макаров