Дата документу 05.09.2022
Справа № 334/3705/22
Провадження № 2/334/2479/22
про залишення позовної заяви без руху
05 вересня 2022 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Дослідивши позовну заяву та додані документи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогамст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 992,40 гривень.
Відповідно до ч. 2ст. 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В пункті 26 постанови Пленуму ВССУ N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зі змінами, внесеним постановою Пленуму N 10 від 25.09.2015 року, суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Крім того, згідно з п. 26 вказаної постанови суди повинні перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, використовуючи способи, передбаченіЦПК України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування такого фонду.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі N 826/2429/18, від 20.02.2019 року у справі N 823/1940/18, від 04.11.2020 року у справі N 609/538/19, від 27.01.2021 року у справі N 754/6573/13.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Однак, станом на 05 вересня 2022 року відсутнє підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, а саме: в комп'ютерній програмі документообігу загальних судів "Д-3" відсутній показник (Виписка про зарахування судового збору) автоматичного поєднання платіжного доручення з Державною Казначейською службою.
Поперової раздруківки щодо сплати судового збору до позову не надано.
Частиною 9ст. 185 ЦПК Українипередбачено, що позовні заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету, а відтак, позивачеві необхідно надати підтвердження зарахування сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви.
Таким чином, позивачу слід надати докази оплати судового збору або їх зарахування до державного бюджету.
Згідно зістаттею 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосібі строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177 цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісногоїї подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заяви буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. ст. 175,177,185,260,353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачам, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Ю.Козлова