Дата документу 06.09.2022
Справа № 334/2170/22
Провадження № 2/334/2141/22
06 вересня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Мацуховій А.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до відповідача про стягнення аліментів.
В позовній заяві, позивач зазначила, що 29 травня 2017 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя розірваний шлюб між нею та ОСОБА_2 . Від шлюбу сторони мають двох синів: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сини є вже повнолітніми, однак обидва продовжують навчання - є студентами Київського міжнародного університету денної форми навчання.
До вступу до вищого навчального закладу - КиМУ ОСОБА_4 , 2003 року народження навчався у ПЗЗСО «Ліцей КиМУ» у період з 01.09.2017 року по 31.05.2020 року. Весь період навчання синів (в ліцеї та університеті) виключно ОСОБА_1 (без допомоги відповідача) їх повністю утримує, задовольняючи в повному достатньому обсязі потреби в життєво необхідному (одяг, їжа, належні умови проживання) та в навчанні і сучасному студентському житті (покупка речей, що є необхідними для сучасного навчання, доступу до мережі Інтернет і т.п.) - FullStack Online загальною вартістю 32 380 грн.95 коп., оскільки на період карантину це було необхідно для дистанційного навчання.
Після розлучення у 2017 році ОСОБА_2 взагалі не виконує свій батьківський обов'язок по утриманню синів - жодної матеріальної допомоги на побутове життя або навчання.
Враховуючи вартість навчання, розмір цін на продукти харчування та одяг, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача аліменти у розмірі 7000,00 гривень на сина ОСОБА_4 , щомісяця на весь період навчання до досягнення ним 23-річного віку.
Крім того, позивачка просить суд стягнути з відповідача на утримання обох синів аліменти за минулий час - а саме: за останні три роки починаючи з 17 червня 2019 року по 17 червня 2022 року в розмірі 50 % від прожиткового мінімуму, визначеного для відповідного віку дитини. Дані вимоги позивачка обґрунтувала тим, що з 2017 року відповідач не надав жодних коштів для належного, нормального існування його дітей, не здійснював належного зі свого боку батьківського утримання.
Позивач подала суду заяву, щодо слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач повідомлений про розгляд справи, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами позовної заяви на адресу його реєстрації. Відповідач відзиву на позов у встановлені судом строки не подав, причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Сторони не звертались до суду з клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.
Суд, за згодою позивача, ухвалив провести розгляд справи на підставі наданих суду письмових доказів згідно матеріалів справи.
Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подав, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.
Правовідносини між сторонами по справі виникли з приводу утримання повнолітньої дитини на час навчання та стягнення аліментів за минулий час, що врегульовано нормами СК України.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 29 травня 2017 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя розірваний шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.7). Від шлюбу сторони мають двох синів: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.5,6).
Сини вже є повнолітніми, однак обидва продовжують навчання - є студентами Київського міжнародного університету денної форми навчання, що підтверджується довідкою №357 від 19.05.2022 року, виданою Президентом КиМУ про те, що ОСОБА_3 1999 р.н. є студентом 2 курсу КиМУ за ОП «Публічне управління та адміністрування» за 2 (магістерським) рівнем вищої освіти на денній формі навчання; довідкою №356 від 19.05.2022 року, виданою Президентом КиМУ, про те, що ОСОБА_4 2003 р.н. є студентом 2 курсу КиМУ за ОП «Комп'ютерні науки» на денній формі навчання (а.с.11,12).
Згідно довідки №358 від 19 травня 2022 року виданою Президентом КиМУ, ОСОБА_3 у період з 01.09.2018 року по 30.06.2020 року навчався у КиМУ за ОП «Туризм» денної форми навчання за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти та отримав диплом (а.с.10).
До вступу до вищого навчального закладу - КиМУ ОСОБА_4 , 2003 року народження навчався у ПЗЗСО «Ліцей КиМУ» у період з 01.09.2017 року по 31.05.2020 року. Весь період навчання синів (в ліцеї та університеті) виключно ОСОБА_1 їх повністю утримує, задовольняючи в повному достатньому обсязі потреби в життєво необхідному (одяг, їжа, належні умови проживання) та в навчанні і сучасному студентському житті (покупка речей, що є необхідними для сучасного навчання, доступу до мережі Інтернет і т.п.) - FullStack Online загальною вартістю 32 380 грн.95 коп., оскільки на період карантину це було необхідно для дистанційного навчання.
За навчання синів сплачує лише мати - позивачка по справі, що підтверджується копією довідки №04-05 від 21.05.2022, виданою КиМУ за підписами Президента КиМУ та головного бухгалтера - про те, що за навчання ОСОБА_3 в КиМУ за період з 01.09.2018 року по 31.05.2022 року було сплачено суму в розмірі 48812,00 гривень, платник - ОСОБА_1 (а.с.13).
Копією довідки №03-05 від 21.05.2022, виданою КиМУ за підписами Президента КиМУ та головного бухгалтера - про те, що за навчання ОСОБА_4 в КиМУ за період з 01.09.2020 року по 31.05.2022 року було сплачено суму в розмірі 18390,00 гривень, платник - ОСОБА_1 (а.с.14).
Копією довідки №02-05 від 21.05.2022, виданою ПЗЗСО «Ліцей Київського міжнародного університет» за підписами Директора ПЗЗСО «Ліцей КиМУ» та головного бухгалтера - про те, що за навчання ОСОБА_4 в ліцеї за період з 01.09.2017 року по 31.05.2020 року було сплачено суму в розмірі 39735,00 гривень, платник - ОСОБА_1 (а.с.15).
Позивачка офіційно працевлаштована з 22.09.2017 року по теперішній час у Приватному закладі вищої освіти «Київський міжнародний університет», на підтвердження чого надала копії довідок про дохід з 22.09.2017 року по 30.04.2022 року (а.с.18-23).
Згідно ст.199 СК України, батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дітей у зв'язку із їх навчанням виключно за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Вказані обставини мають бути доведені стороною, відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Нормою ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) в частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення, зазначені уст. 182 СК України.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (п. 20) роз'яснено судам, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Суд зауважує, що обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, яка має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.01.2019 року в справі №346/103/17, дитина, яка навчається на денній формі, не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.
Проаналізувавши зазначені вище обставини у їх сукупності, а також враховуючи, що ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання, не має можливості працювати та заробляти кошти на своє утримання, виходячи з матеріального становища сторін, враховуючи рівний обов'язок батьків щодо утримання дітей, а також те, що відповідач є працездатним та ним не надано суду доказів неможливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, враховуючи те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 2000,00 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до закінчення навчання або ж до досягнення ним двадцяти трьох років (в залежності від того, яка подія настане раніше).
З приводу позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання синів: ОСОБА_4 , 2003 року народження та ОСОБА_3 , 1999 року народження, за минулий час - а саме: за останні три роки починаючи з 17 червня 2019 року по 17 червня 2022 року в розмірі 50 % від прожиткового мінімуму, визначеного для відповідного віку дитини, суд приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Стягнення аліментів за час, що передує пред'явленню позову, є можливим у порядку виключення лише за наявності наступних умов: до моменту звернення з позовом до суду аліменти не стягувались; особа, яка вимагає аліментів, приймала заходи щодо одержання аліментів, але вони не були одержані у результаті ухилення особи, зобов'язаної сплачувати аліменти (відповідача), від їх сплати.
Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтвердженні офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів, за відсутності таких доказів, вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.
Позивачкою не було надано до суду жодного доказу про вживання заходів щодо одержання аліментів з відповідача.
Крім того, присудження аліментів за минулий час являється правом, а не обов'язком суду, з позовом до якого звернувся позивач. Суд, виходячи із конкретних обставин справи, проаналізувавши усі надані докази, може присудити аліменти на утримання дитини за минулий час, у межах трирічного строку, або відмовити у задоволенні таких позовних вимог.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги щодо стягнення аліментів за минулий час.
За п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивачки, яка звільнена від сплати судового збору, тому у відповідності ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 992 гривень 40 копійок.
Щодо витрат пов'язаних з правовою допомогою, у відповідності до ст. 137 ЦПК України, суд дійшов висновку в задоволенні цих вимог відмовити у зв'язку із відсутністю доказів в обґрунтування таких вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса мешкання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві) тисячі гривень щомісяця, починаючи з 24.06.2022 року і до закінчення навчання або ж до досягнення ним двадцяти трьох років (в залежності від того, яка подія настане раніше).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса мешкання: АДРЕСА_2 на користь держави - судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 06.09.2022 року.
Суддя Н.Ю.Козлова