07.09.2022
Справа № 331/2114/22
Провадження № 3/331/1118/2022
07 вересня 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Пивоварова Ю.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працевлаштованої, РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 07.07.2022 року о 07 годині 50 хвилин в АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_1 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння висловлювалась нецензурною лайкою на адресу гр-ки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та на адресу співробітників поліції.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бахмут М.С. провину ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні не визнали та пояснили, що 07 липня 2022 року вона була вдома у своїй квартирі, однак з ранку її розбудив дзвінок у двері, відчинивши їх, вона побачила співробітників поліції та понятих (хлопець та дівчина), які прийшли до неї проводити обшук. Зазначає, що від побаченого вона знаходилась у шоковому стані. Пояснює, що поняті за спиною поліцейських насміхались з неї, зокрема, хлопець показував середній палець, однак працівники правоохоронних органів ніяк на це не реагували. Далі, хлопець вдарив її, на що вона розлютилась та почала сваритись. Після чого поліцейські застосували до неї спеціальні засоби - кайданки. Зауважує на тому, що вона не була в стані алкогольного сп'яніння. Вказує на те, що події відбувались в кімнаті залу її квартири, власником якої є вона особисто. В зазначеній квартирі вона проживає разом із дитиною та чоловіком. Зазначена квартира не є громадським місцем, а нецензурну лайку вона допустила після висловлювання образливих слів на її адресу з боку понятого.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, виходжу з наступного.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Так, відповідно до положень статті 173 КУпАП дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Поняття «дрібне хуліганство» - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе приставання до громадян та інші подібні дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, якщо вони за своїм характером не тягнуть застосування заходів кримінального покарання.
Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу; особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства. Тобто, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є порушення громадського порядку і спокою громадян.
Крім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Частина 1 статті 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час судового засідання було досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 339011 від 07.07.2022 року; рапорти співробітників поліції від 07.07.2022 року, письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , витяг з підсистеми «Адмінпрактика» щодо порушення ОСОБА_1 КУпАП; відеозаписом на якому зафіксовано як ОСОБА_1 звертається до понятого чоловічої статі із фразою «Зачем ты мне «факи» показываешь?». Після чого ОСОБА_1 робить спробу «напасти» на понятого, однак працівники поліції, її одразу відтягують від чоловіка.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Аналізуючи надані докази, суд звертає увагу, що в порушення зазначених вимог закону у протоколі не зазначено повністю місце вчинення правопорушення, що є одним з складових ознак адміністративного правопорушення. Так, працівники поліції зазначиши, що ОСОБА_1 перебувала за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1 без вказівки номеру квартири або інших ознак місцевості, які визначали місце вчинення адміністративного правопорушення як громадське.
При цьому, у судовому засіданні встановлено, що події відбувались у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , яка є приватною власністю правопорушниці, та, вочевидь, не може бути визнано громадським місцем, а є власним житлом правопорушниці.
Також у судовому засіданні не встановлено у діях ОСОБА_1 хуліганських мотивів, а у її діях вбачаються ознаки ймовірного вчинення правопорушення з особистих мотивів ( у відповідь на особисту образу з боку понятого), тому її дії не досягли межі, яка б вказувала на вчинення нею правопорушення, визначеного у диспозиції ст.173 КУпАП.
При цьому, з метою перевірки доводів правопорушниці судом двічі викликались для допиту у якості свідків поняті ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які у судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, тому спростувати версію ОСОБА_1 , не виявилось можливим.
У п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Враховуючи вищевикладене, оскільки факт вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій саме у громадському місці, а також дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, тому підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності немає.
У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 247, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 щодо притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена учасниками процесу протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя: Ю.О. Пивоварова