Справа № 298/856/22
Номер провадження 3/298/870/22
05 вересня 2022 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Кульчицького Р.Р.,розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Великий Березний Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого водієм ПП « ОСОБА_2 », за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №239937 (дата складення протоколу містить виправлення), складеного поліцейським СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Гондорчин В.О., "04.06(07).2022 року -наявні виправлення, о 03 год. 55 хв. в смт.В.Березний вул.Штефаника водій вищевказаного Т/З керував у стані алкогольного сп'яніння, запах алкоголю із порожнина рота, зі згоди водія у встановленому законом порядку пройшов тест на приладі «Драгер» тест позитивний 0,94 пр., чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП".
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що працює водієм на пекарні, розвозить хліб по торгівельним закладам. Вранці в день події, керуючи службовим автомобілем, був зупинений працівниками поліції, про причину зупинки йому не було повідомлено. Після зупинки працівниками поліції йому було запропоновано пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спецприладу «Драгер», на що він погодився. Результат тесту був позитивний, однак йому не зрозуміло чому, оскільки він напередодні ввечері випив лише одне пиво. Перед тим, як сісти за кермо автомобіля, алкоголю не вживав. Повідомив, що мундштук, який йому дали продути уже був розпакований, коли був відкритий мунштук - йому не відомо, пояснення, які містяться в протоколі, він написав за вказівкою поліцейського, проте ствердив, що перед тим, як сідати за кермо алкоголю не вживав, а випите одне пиво ввечері не могло показати результат 0.94 проміле. Повідомив, що від керування автомобілем його не відсторонили, він з власної ініціативи зателефонував іншому водієві, щоб той його підмінив. Також зазначив, що на момент підписання ним протоколу жодних виправлень у ньому не було.
У судовому засіданні захисник Кульчицький Р.Р. підтримав наведені в поданому ним письмовому клопотанні про закриття провадження в справі мотиви, просив справу щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, наголосивши на допущених працівниками поліції процесуальних порушеннях при складанні протоколу та недотриманні вимог Інструкцій при проходженні ОСОБА_1 огляду на стан сп"яніння.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Кульчицького Р.Р., дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та приєднані до нього матеріали, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , підлягає направленню для належного оформлення до відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області у зв'язку з неможливістю її розгляду по суті, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На підставі цих вимог закону, а також ст.ст.251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази вини особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положення статті 256 КУпАП визначають основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. У ньому, окрім іншого, повинні бути викладені: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Зміст складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вищенаведеним вимогам, оскільки в ньому не наведено суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, в даному випадку - диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, повинна бути викладена таким чином, щоб було зрозуміло, де та за яких обставин проступок був вчинений, в яких саме діях або бездіяльності відобразився. Опис суті правопорушення має відповідати диспозиції правової норми, яка передбачає відповідальність за вказане правопорушення, дані про подію правопорушення слід конкретизувати.
ОСОБА_1 поставлено в провину вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання у відповідності до положень до п. 2 ч. 1ст. 278 КУпАП чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що в порушення положень ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , не містить суті скоєного адміністративного правопорушення та дати вчинення такого.
Так, фабула протоколу не містить конкретних відомостей щодо транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , ідентифікуючих ознак такого, зазначення формулювання - "водій вищевказаного т/з керував у стані алкогольного сп"яніння" є неконкретним формулювання обвинувачення. Також не наведено відомостей щодо водія, який керував транспортним засобом.
Згідно з вимогами Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року №1376, усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до нього, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено (п.п.6, 7).
Натомість, у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 наявні очевидні виправлення в даті вчинення правопорушення та даті складання протоколу, такі не засвідчені посадовою особою, яка їх внесла, відсутні дані щодо ознайомлення особи, стосовно якої складено протокол - ОСОБА_1 з такими виправленнями.
Суд наголошує, що уточнювати і відредактовувати протокол з цього питання самостійно він змоги не має, адже ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Вирішуючи справу, суддя виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути вирішальним доказом винуватості.
При ухваленні рішення суд враховує, що у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме поліцейський СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Гондорчин В.О., як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суд звертає увагу, що долучені до протоколу матеріали не містять даних про виконання працівником поліції вимог ст.266 КУпАП та п.1 розділу Х, п.1 розділу ХІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року №1395, щодо відсторонення осіб від керування транспортними засобами та тимчасового затримання транспортних засобів. Відомостей про виконання поліцейським вищенаведених вимог закону адмінматеріали не містять.
При цьому, необхідно зауважити, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, та суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд приходить висновку, що передчасним буде вирішувати по суті та приймати постанову з остаточним процесуальним рішенням у цій справі, протокол не може бути розглянутий по суті суддею без усунення порушень, допущених при оформленні матеріалів, оскільки неповнота передбачених законом даних унеможливлює надання належної правової оцінки викладеним у протоколі обставинам.
За змістом ст.278 КУпАП при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об'єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному органу, що порушив провадження в адміністративній справі на дооформлення.
Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені, в тому числі без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14).
Враховуючи існуючу необхідність в усуненні зазначених недоліків, відповідно до ст.ст. 256, 278 КУпАП справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повертається для належного оформлення.
При цьому, суд звертає увагу, що доопрацьовану справу про адміністративне правопорушення необхідно повернути до суду з урахуванням вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 256, 278 КУпАП, суддя, -
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 повернути відділенню поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Зизич В.В.