ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
27 липня 2010 р. Справа № 1/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В.В.
При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
«Завод побутової хімії «МИЛАМ»
91033, м. Луганськ, вул. Звейнека, 147-Б
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
76018, АДРЕСА_1
про стягнення з відповідача 25619 грн. 11 коп., в тому числі: 20469 грн. 32 коп.
основної заборгованості, 5149 грн. 79 коп. пені
За участі представників:
від позивача: не з"явився
від відповідача:не з»явився;
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод побутової хімії» звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 20469грн.329коп. основного боргу та 5149грн. 79коп.пені.
13.07.10 за вх.№5847 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.95) якою, зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені, змінивши період нарахування з 16.06.09 по 04.12.09 та просить суд стягнути пеню в сумі 3596грн.75коп.
За таких обставин, предметом спору є вимога про стягнення 20469грн.32коп. основного боргу та 3596грн.75коп. пені.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі -продажу №20 від 08.03.2009р., щодо оплати за отриманий, згідно накладної № Уф-00000737 від 26.05.09 товар в розмірі 20469грн.32коп.
Позивач в судове засідання 27.07.10 не з"явився, оскільки ухвалою від 13.07.10 явка позивача не визнавалася обов"язковою.
Розгляд справи неодноразово відкладався в зв"язку з нез"явленням представника відповідача. В судове засідання 27.07.10 відповідач повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 01.06.2010 року, від 22.06.2010 року та від 13.07.2010 року не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №15461816 вручено 07.06.2010 року, № 15692089 вручено 30.06.2010 року та № 15881299 вручено 16.07.2010 року.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 27.07.10 від останнього до суду не надходило.
За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що між сторонами укладено договір купівлі -продажу №20 від 08.03.2009р. за умовами якого, позивач зобов'язався передати відповідачу товар, обумовлений договором, а відповідач зобов»язався цей товар прийняти та оплатити в кількості, асортименті та за ціною, зазначеною у видатковій накладній.
Відповідно до ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
На виконання умов Договору від 08.03.09 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 46519грн.32коп. Факт передачі товару та його отримання відповідачем підтверджується наявною в матеріалах справи (а.с.13) копією видаткової накладної №Уф-00000737 від 26.05.09, згідно якої відповідач прийняв товар про що свідчить підпис та печатка відповідача.
За додатковою угодою №1 від 20.05.09 до договору №20 від 08.03.06 до п.2.3 договору було внесено зміни, згідно яких відповідачу надавалося відстрочення платежу строком на 21 день, оплата мала проводитися в безготівковій формі. Оплата товару мала відбутися 16.06.09., перший платіж було здійснено відповідачем 26.06.09.
27.07.09 відповідач надіслав позивачу гарантійний лист, згідно якого просить прийняти запропонований графік погашення заборгованості, з яким погодився позивач. Відповідно до графіка повний розрахунок відповідача мав відбутися 29.09.09., але під час розрахунків відповідач не дотримувався запропонованого ним графіку.
З метою врегулювання даного спору в досудовому порядку на адресу відповідача 17.03.2010 року була направлена претензія №79 з вимогою сплатити заборгованість.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази надання відповідачем відповіді на заявлену позивачем претензію та погашення існуючої заборгованості.
Станом на 22.03.2010 заборгованість відповідача складає 20469грн.32коп.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконував, в повному обсязі за отриманий товар у встановлені договором строки не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 20469грн. 32коп., що і є предметом позову, доказів погашення якої відповідачем не подано.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час розгляду справи відповідачем, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не подано суду доказів оплати суми боргу чи доказів у спростування вимог позивача.
За таких обставин, враховуючи наведене, матеріали справи, неподання відповідачем доказів виконання взятого на себе зобов'язання по оплаті за отриманий товар у встановлені договором строки, жодних доказів у спростування вимог позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 20469грн.32коп. основного боргу та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
Пунктом 3.2 договору №20 від 08.03.09 сторони визначили, що за прострочку платежів відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочки.
У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасником господарських відносин, до нього застосовуються штрафні санкції (штраф, пеня).
В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ч.1 ст.548 ЦК України передбачено, що неустойка може встановлюватись законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов'язання за Договором №20 від 08.03.09 відповідачем не спростовано та підтверджується матеріалами справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 3596грн.75коп.пені, що нарахована позивачем на прострочену суму за період з 16.06.09 по 04.12.09., та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1)на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Завод побутової хімії «Милам» фактична адреса: 91033, м. Луганськ, вул.Звейнека,147-Б; (код ЄДРПОУ 31784256) -20469 (двадцять тисяч чотириста шістдесят дев»ять )грн. 32коп. основного боргу, 3596(три тисячі п»ятсот дев»янгосто шість)грн. 75коп. пені, 256(двісті п»ятдесят шість)грн. 19коп. витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В.Соботник
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ 27.07.10