про залишення касаційної скарги без руху
05 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 120/3285/22
адміністративне провадження № К/990/21906/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 ,
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року (суддя Жданкіна Н.В.) та
постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року (колегія у складі суддів Капустинського М.М., Ватаманюка Р.В., Сапальової Т.В.)
у справі № 120/3285/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
У квітні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУ НП у Вінницькій області; відповідач), у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати вчинити дії щодо складання та подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області) довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії з 01.12.2019, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які фактично виплачені за прирівняною посадою поліцейського станом на 19.11.2019.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 13.06.2022 задовольнила частково позов:
- визнав протиправними дії (бездіяльність) ГУ НП у Вінницькій області щодо відмови у складанні та поданні до ГУ ПФ України у Вінницькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії з 01.12.2019, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які фактично виплачені за прирівняною посадою поліцейського станом на 19.11.2019;
- зобов'язав ГУ НП у Вінницькій області підготувати та подати до ГУ ПФУ у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 відповідно до ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.12.2019 основного розміру пенсії;
- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.08.2022 скасував рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2022, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
12.08.2022 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подав касаційну скаргу, що 16.04.2022 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України) щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.
Отже, під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , у касаційній скарзі абстрактно покликається на підставу, передбачену п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Проте не конкретизує, щодо якого питання застосування норм права Верховний Суд раніше не висловлював правову позицію, на підставі аналізу яких актів законодавства та який саме висновок необхідно сформулювати.
Відсутність у касаційній скарзі належного правового обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України, унеможливлює прийняття скарги до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За викладених обставин, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням ОСОБА_1 десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для уточнення касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження.
Керуючись ст. 330, 332 КАС України, Суд,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року у справі № 120/3285/22 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану.
4. Роз'яснити, що у разі неподання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб