05 вересня 2022 року
м. Київ
справа №160/6210/21
адміністративне провадження № К/990/14263/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі № 160/6210/21 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 305 4 сесії VIII скликання від 16.02.2021 «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та рішення Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області № 338 5 позачергової сесії VIII скликання від 10.03.2021 «Про внесення доповнень до рішення «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 № 305 4 сесії VIII скликання від 16.02.2021»;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства позивачеві - земельна ділянка кадастровий номер 1223881500:02:001:5557, площею 2,0000 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район Миколаївська сільська рада.
Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 07.06.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022, позов задоволено.
Не погодившись з указаними рішенням та постановою, Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (далі також - скаржник) оскаржив їх у касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2022 касаційну скаргу залишено без руху.
Скаржнику надано десять днів з моменту отримання копії указаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення з наданням доказів отримання копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022.
На виконання вимог указаної ухвали, скаржник у строк визначений ухвалою Верховного Суду від 21.06.2022 надіслав до суду заяву про усунення недоліків.
Суд дослідивши матеріали касаційної скарги разом із заявою про усунення недоліків дійшов такого висновку.
Щодо клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Суд наголошує, що відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21.06.2022 про залишення касаційної скарги без руху, скаржник надіслав до суду заяву про усунення недоліків до якої зокрема додав лист Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 вих. № 160/6210/21/04/702/22 за підписом заступника керівника апарату Ю.В. Марченко з якого видно, що копію постанови суду апеляційної інстанції від 13.04.2022 отримано Заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури у приміщенні Третього апеляційного адміністративного суду 26.05.2022, про що свідчить відмітка у заяві про отримання рішення, яка знаходиться у матеріалах справи.
Аналізуючи вищенаведені обставини, надані скаржником докази у сукупності з нормами КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.
Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору ця справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі, скаржник посилається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зокрема зазначає, про те, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Проте, Судом не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано у чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Крім того, посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Таким чином, касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи в касаційному порядку скаржником належним чином не обґрунтовані у касаційній скарзі та не підтверджені відповідними доказами, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 329, 333, 359 КАС України, Суд,
Поновити Заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури пропущений строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі № 160/6210/21.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі № 160/6210/21.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
СуддіЛ.Л. Мороз Л.В. Тацій А.І. Рибачук