05 вересня 2022 року
м. Київ
справа №296/2258/20
провадження № К/990/22172/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі за позовом Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
17 серпня 2022 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
З матеріалів касаційної скарги й ухвалених у цій справі судових рішень убачається таке.
У березні 2020 року позивач, Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 шкоду на суму 43901,03 грн.
Предметом спірних правовідносин у цій справі є стягнення з ОСОБА_1 невідшкодованої шкоди на користь позивача у сумі 43901,03 грн., яка виникла в день звільнення відповідача з військової служби, що відбулося 02 січня 2018 року. Водночас із цим позовом позивач звернувся у березні 2020 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надав позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.
27 січня 2021 року позивач направив на адресу суду заяву про поновлення строку на звернення до суду.
На підтвердження обставин поважності пропуску такого строку позивачем до матеріалів справи надано докази вчинення дій, спрямованих на досудове врегулювання спору. Однак, надані до матеріалів справи докази не підтверджують поважність пропуску позивачем строку звернення до суду з 02 січня 2018 року (дня звільнення відповідача) до 17 березня 2020 року (дня звернення до Корольовського районного суду м. Житомира).
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 лютого 2022 року, яку залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року, повернув зазначену позовну заяву позивачеві.
Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з того, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, а підстави, вказані ним у клопотанні про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду позивач не надає доказів поважності причин пропуску цього строку, доказів наявності обставин, що були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
При цьому, за висновком судів, позивач, усунувши всі недоліки позовної заяви та визначившись з предметом позову, відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України не позбавлений права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи наведені обставини, колегією суддів, не встановлено будь-яких інших фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Вважаючи зазначені судові рішення ухваленими з порушенням норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Проведення медіації не впливає на перебіг строку звернення до адміністративного суду.
У цій справі позивач 17 березня 2020 року звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у спірних правовідносинах, які виникли 02 січня 2018 року.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої, другої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також, пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України обумовлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, повертаючи позовну заяву, вірно застосував положення частини другої статті 123 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 296/2258/20 за позовом Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
О. Р. Радишевська