05 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 826/1444/15
адміністративне провадження № К/990/21396/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №826/1444/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про відшкодування середнього заробітку, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в останній редакції якого, з урахуванням заяв від 27 січня 2017 року та 06 грудня 2017 року, просила суд:
- стягнути з Міністерства юстиції України на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 28 жовтня 2014 року по 29 березня 2016 року;
- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Львівській області нарахувати та виплатити їй заробітну плату з 10 вересня 2014 року по 27 жовтня 2014 року або стягнути середньоденну заробітну плату з 10 вересня 2014 року по 27 жовтня 2014 року;
- стягнути з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на її користь середній заробіток з 28 жовтня 2014 року по дату постановлення рішення у цій справі за затримку розрахунку при звільненні;
- стягнути з Міністерства юстиції України на її користь середню заробітну плату за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі №813/7679/14 за період з 30 березня 2016 року по дату постановлення відповідного рішення судом у цій справі;
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління юстиції у Львівській області від 27 жовтня 2014 року №1672/к "Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 27 жовтня 2014 року №2331/к "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року, позовні вимоги задоволено частково:
- стягнуто з Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 28 жовтня 2014 року по 29 березня 2016 року в розмірі 2 704,60 грн;
- стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період невиконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі №813/7679/14 з 30 березня 2016 року по 27 жовтня 2020 року в розмірі 217 183,60 грн;
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління юстиції у Львівській області від 27 жовтня 2014 року №1672/к "Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 27 жовтня 2014 року №2331/к "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2022 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №826/1444/15 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2022 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №826/1444/15 повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження.
11 серпня 2022 року Міністерством юстиції України через підсистему "Електронний Суд" повторно надіслано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №826/1444/15.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII.
Підпунктом 11 пункту 16-1 "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Частиною першої статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
При цьому Суд наголошує, що приписи частини третьої статті 55 КАС України передбачають можливість здійснення самопредставництва юридичної особи або суб'єкта владних повноважень особою, яка є керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи або суб'єкта владних повноважень відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), а не працівником структурного підрозділу такої юридичної особи або суб'єкта владних повноважень.
Згідно із частинами першою, другою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Пунктом першим частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України підписано його представником Коваль Євгенією Валеріївною, на підтвердження повноважень якої до матеріалів касаційної скарги додано: 1) виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якої Коваль Є.В. має право діяти від імені Міністерства юстиції України без окремого доручення (представник); 2) довіреність від 13 травня 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_2 на підставі довіреності від 03 листопада 2021 року, виданої Міністерством юстиції України в порядку передоручення, уповноважує Коваль Є.В. представляти інтереси Міністерства юстиції України; 3) наказ Міністерства юстиції України від 27 серпня 2021 року № 2039/к про призначення Коваль Є.В. на посаду; 4) наказ про затвердження Положення про Департамент з питань судової роботи Міністерства юстиції України; 5) Положення про Департамент з питань судової роботи Міністерства юстиції України.
Судом установлено, що з огляду на посаду, яку обіймала позивач в спірних правовідносинах, ця справа не відноситься до справ незначної складності, у зв'язку з чим представником відповідача у цій справі може бути лише адвокат або законний представник (у порядку самопредставництва).
Отже, оскільки у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано статус Коваль Є.В. як представника Міністерства юстиції України та до матеріалів касаційної скарги не додано достатньо доказів на підтвердження здійснення останньою самопредставництва у цій справі, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №826/1444/15 повернути особі, яка її подала, у спосіб її надсилання до суду.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська