Головуючий суддя у першій інстанції: Остап'юк С.В.
06 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/2329/21 пров. № А/857/6539/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Глушка І.В.,Хобор Р.Б.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі № 300/2329/21 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
20.05.2021р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 002546/0706 від 27.04.2021р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 41 554 гривні.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.01.2022р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено що позивач ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, яка перебуває на загальній системі оподаткування.
Із змісту наказу №576 від 01.04.2021р. «Про проведення фактичної перевірки» та направлень № 712, 713 від 01.04.2021р. видно, що Головне Управління ДПС в Івано-Франківській області провів фактичну перевірку суб'єкта господарювання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 який здійснює господарську діяльність в магазині-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 .
За результатами проведеної перевірки контролюючий орган склав акт фактичної перевірки № 1808/09/07/РРО/ НОМЕР_1 від 01.04.2021р.
Із змісту акту перевірки, видно, що позивач вчинив ряд порушень:
-проведення розрахункових операцій на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій, не видача розрахункового документа встановленого зразка, а саме 01.04.2021р. під час проведення контрольної розрахункової операції реалізовано пляшку коньяку «Аджарі» 0,5 л ( 40 %) по ціні 145 грн., пачку сигарет «Вінстон» по ціна 60 грн., пляшку «пепсі» по ціні 18 грн. без застосування РРО.
- порушення порядку ведення обліку товарних знаків за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат. Вартість товарів, отриманих для їх реалізації становить 20777 грн.;
- незабезпечення відповідності сум готівкових коштів за місцем проведення розрахунків, сум коштів, зазначених в денному звіті реєстратора розрахункових операцій;
- використання праці найманих працівників без укладення трудових угод;
В ході проведення перевірки податковий орган здійснив в присутності продавця ОСОБА_2 фактичне зняття залишків товарів, що знаходяться в реалізації та склав відомість - Додаток 3 на загальну суму - 20777 грн.
27.04.2021р. податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 002546/0706, яким застосував до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі - 46676,30 грн.
В п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» видно, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості та вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
п.6 ст.17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Із змісту п.п.1, 2 ст.3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» видно, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
ст.16 ПК України встановлено обов'язок платника податків вести облік доходів та витрат.
Згідно ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
п.12 ст.3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п.177.10 ст.177 ПК України).
Наказом Міністерства доходів і зборів України №481 від 16.09.2013р. затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та Форму книги обліку доходів і витрат (далі - Порядок №481).
В п.1 Порядку №481, визначено, що фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (надалі по тексту також - само зайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (надалі по тексту також - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Відповідно до п.6 Порядку №481 самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку, що у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг. У графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня.
Тобто, облік товарних запасів повинен відображатись у графі 5 та 6 шляхом зазначення будь-якого первинного документа (в тому числі видаткові та податкові накладні, товарно-транспорті накладні) з кількісними та якісними характеристиками придбаних ( отриманих для реалізації) товарів та їх вартість.
Отже, суб'єкти господарювання при здійсненні господарської діяльності несуть обов'язок вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів ( послуг), що відображені в такому обліку, а виконання вказаного обов'язку є ведення Книги обліку доходів і витрат. Дана книга ведеться в обов'язковому порядку фізичними особами-підприємцями, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність за затвердженою формою.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач не надав контролюючому органу під час проведення перевірки Книгу обліку доходів і витрат та документів про походження товару що знаходяться в реалізації, що не спростував апелянт.
При цьому, отримання ФОП ОСОБА_1 у постачальників товару із видатковими/розхідними накладними засвідчує набуття права на їх реалізацію в ході власної господарської ( підприємницької) діяльності.
В графі 6 Книги обліку доходів і витрат відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня.
Таким чином, наявність у Книзі обліку доходів і витрат графи « 5» та « 6» надає можливість суб'єкту підприємницької діяльності відображати облік товарних запасів за місцем їх реалізації, шляхом внесення у Книгу обліку доходів і витрат реквізитів документів, які підтверджують понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом, а також суми витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня.
Разом з тим, суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
ст.20 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що до суб'єктів господарювання за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючий орган у зв'язку з не відображенням ФОП ОСОБА_1 обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в Книзі обліку доходів і витрат» правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення від 27.04.2021р. № 002546/0706 та застосував до останнього штраф в розмірі - 41554 грн.
Не приймає до уваги колегія суддів доводи апелянта про те, що ведення обліку товарних запасів на нього не поширюється, оскільки системний аналіз п.12 ст.3, ст.6, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» дають підстави для висновків, що фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, при продажі товарів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов'язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов'язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації. Тобто, позивач перебуває на загальній системі оподаткування, яка передбачає наявність ведення обліку товарних запасів.
Висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією яка викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2020р. у справі № 808/714/17, від 12.11.2020р. у справі № 806/5119/15, від 18.12.2018р. у справі № 813/3621/17.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Інші доводи апеляційних скарг фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
В п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, видно, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд ,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі № 300/2329/21- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді І. В. Глушко
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 06.09.2022