Справа № 279/6851/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Коваленко В.П.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
06 вересня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П.,
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання /перебування на території України,
в грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив скасувати постанову старшого інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко В.О. серії ВМ №00002750 від 10.12.2021.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області віл 14.06.2022 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що факт перевищення нормативів, передбачених п.22.5 ПДР належним чином не доведений, оскільки транспортний засіб позивача здійснював перевезення продукції - піску з відсівів подрібнення фр.0-5 мм загальною вагою 17.78 т, яка є сипучим вантажем, та за своїми характеристиками є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодження її властивостей. Також апелянт зазначає, що вага товару, що перевозився того дня складала 17780 кг, а загальна маса транспортного засобу SINOTRUK ZZ3257V384HE1, ДНЗ НОМЕР_1 включаючи вантаж - 34 040 кг (16260 кг+17780 кг), що не перевищувало нормативні параметри, встановлені п.22.5 розділу 33 ПДР, що знайшло відображення та підтвердження в товарно-транспортній накладній, видатковій накладній на товар та свідоцтву про реєстрацію транспортних засобів.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України, неаявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підставою для накладення на позивача штрафу відповідно до оскаржуваної постанови слугувало перевищення встановлених законодавством України габаритно-вагових норм від 5 % до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме транспортним засобом SINOTRUK ZZ3257V384HE1, ДНЗ НОМЕР_1 .
Так, 12.10.2021 року о 12 год. 42 хв., за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км.62+879 зафіксовано транспортний засіб SINOTRUK ZZ3257V384HE1, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухася із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 27,6% (8,318 тон).
За результатами фіксації в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті винесено постанову серії ВМ №00002750 від 10.12.2021, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП.
Вважаючи, що дана постанова є незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вчинення позивачем, як власником транспортного засобу порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху України та наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, тому правові підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно правомірності винесення відповідачем спірної постанови, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Визначення поняття великовагових та великогабаритних транспортних засобів міститься у постанові Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», зокрема це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.
Відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ст.132-1 ч.2 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Відповідно до пункту 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, д - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі -16 т, строєні -22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року № 623).
Відповідно до п.п. 2, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; мета даних, сформованих автоматичним пунктом.
Згідно з п. 11 Порядку №1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 8 Порядку №1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.
Як встановлено судом, фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу WIM 6,6, який згідно сертифікату перевірки типу UA.TR.001 76-20, виданого 17.06.2020 та чинного до 16.06.2030, відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженої постановою КМУ від 13.01.2016 №94.
За результатами габаритно-вагового контролю 10 грудня 2021 року було встановлено, що відповідальною особою допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, а саме: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 27,6% (8,318 т).
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на постанову Кабінету Міністрів України від 09.02.2022 №105 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 і 27 червня 2007 р. №879", оскільки вказана постанова була прийнята після винесення оскаржуваної постанови серії ВМ №00002750 від 10.12.2021.
Доводи позивача про те, що відсутність перевищення нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України підтверджується товарно-транспортною накладною, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до змісту абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.
Тобто, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Щодо тверджень апелянта про те, що предметом перевезення був сипучий вантаж (пісок), який є рухомим під час руху транспортного засобу, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки автомобіль на вагу заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду №803/1540/16 від 24.07.2019.
Відповідно до п. 4 абз. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2021 №30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% (враховуючи сипучість вантажу).
Тобто, законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що еквівалентно 220 кг на одиничну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого (відходи насіння), який під час транспортування здатний зсуватися. У даній справі перевищення навантаження на таку вісь становить більше 2% (перевищення 50,63 %).
Крім того, судова колегія відхиляє посилання апелянта на характер вантажу, що перевозився, а саме сипучий вантаж (пісок), що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі, оскільки наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.2014 № 363 саме на водія та перевізника покладено ряд обов'язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.
Пунктами 8.14-8.15 гл. 8 зазначених Правил передбачено, що завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.
Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.
У свою чергу п. 12.5 гл. 12 Правил дорожнього руху передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов'язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому доводи позивача щодо сипучості вантажу є необґрунтованими.
Таким чином, з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що в контексті п.22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019.
Слід також зазначити, що з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається.
Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено всіх даних, які мають значення для розгляду справи з огляду на наступне.
Відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведені положення закону та з урахуванням того, що згідно п.4 Порядку №1174 основними функціями системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, є в тому числі, автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів та автоматизоване формування проекту постанови про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, з дотриманням вимог до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в п. 17 Порядку №1174, а також в ст. 283 КУпАП.
Окрім цього, постанова підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Враховуючи вищезазначене, зважаючи на наявність належних доказів, які підтверджують наявність вини позивача у порушенні правил дорожнього руху, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною, винесена на достатніх доказах, які б підтверджують його вину за ч.2 ст.132-1 КУпАП, тому відсутні підстави для задоволенні адміністративного позову.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 червня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.