Справа № 822/4955/14
05 вересня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гонтарука В. М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства внутрішніх справ України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
під час підготовки справи до апеляційного розгляду проведено такі підготовчі дії:
- з'ясовано склад учасників адміністративного процесу;
- з'ясовано обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень;
- з'ясовано, які обставини визнаються та які заперечуються учасниками справи;
- запропоновано учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються;
- вирішено інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.
Крім того, досліджено клопотання апелянта про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Ознайомившись із вказаним клопотанням, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч. 6 ст. 195 КАС України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання (ч.8 ст. 195 КАС України).
Отже, прийняття рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язкового проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони, якщо відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.
При цьому, зважаючи на те, що такий спосіб участі має винятковий характер, повинні, насамперед, існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні, а також обставини щодо необхідності особисто надати пояснення в обґрунтування апеляційної скарги.
Судова колегія зауважує, що в разі наявності обставин передбачених ст. 195 КАС України, клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції повинно бути обґрунтоване та підтверджено належними доказами.
Тобто, суд звертає увагу, що за загальними правилами КАС України, наявність лише поданого клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції не передбачає безумовного його задоволення без відповідної аргументації.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Системний аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що право учасника справи на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції реалізовується шляхом подання до суду не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого засідання відповідного клопотання, яке за наявності обґрунтованих підстав може бути задоволене судом.
Досліджуючи зміст клопотання, судом встановлено, що мотивами неможливості забезпечення належних умов для відрядження представника в судове засідання є відсутність коштів на відрядження.
При цьому, суд зауважує, що питання внутрішньої організації роботи Міністерства внутрішніх справ України не є поважною підставою неможливості прибуття представника в судове засідання.
Також, представник Міністерства внутрішніх справ України, як на неможливість прибуття в судове засідання посилається на Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Згідно ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
В той же час, відповідач є державним органом, і неналежна організація роботи, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень є суто суб'єктивною причиною.
Таким чином, як вбачається зі змісту вказаного клопотання, відповідачем будь яких мотивованих обґрунтувань неможливості прибуття в судове засідання представника Міністерства внутрішніх справ України також не наведено та не надано жодного належного доказу, на підтвердження вищеописаних обставин.
Будь якого іншого мотивованого обґрунтування неможливості прибуття в судове засідання представником відповідача не наведено.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, клопотання Міністерства внутрішніх справ України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити представникам сторін право на їх безпосередню участь у судовому засіданні (у разі наявності такої можливості) або на заявлення клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження з урахуванням всіх поданих сторонами документів.
Враховуючи, що необхідні підготовчі дії для розгляду справи в апеляційному порядку здійснені, справа має бути призначена до апеляційного розгляду.
Керуючись ст.ст. 306, 307 КАС України,
підготовку справи до апеляційного розгляду закінчити.
В задоволенні клопотання Міністерства внутрішніх справ України про розгляд справи в режимі відеоконференції - відмовити.
Призначити справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 жовтня 2022 року о 10:00 у залі судового засідання № 3 Сьомого апеляційного адміністративного суду (м. Вінниця, вул.Соборна,48/вул.Оводова,34), про що повідомити осіб, які беруть участь у справі, та надіслати на їхні адреси інформацію про їхні права і обов'язки.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Гонтарук В. М.
Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.