Справа № 600/6574/21-а
Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
06 вересня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі ГУ ПФУ в Чернівецькій області, далі Управління) в якому просила:
-визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Чернівецької області №2400-1706-8/21967 від 23.06.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , на пільгових умовах по Списку №1 на підставі ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
-зобов'язати ГУ ПФУ в Чернівецької області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати написання заяви про призначення пенсії, а саме-з 23.06.2021.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року позов задоволено:
-визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 16.06.2021 року №24160006847, яким ОСОБА_1 відмовлено в переході на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1;
-зобов'язано ГУ ПФУ в Чернівецької області перевести ОСОБА_1 на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з 14.06.2021 року на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтуванні апеляційної скарги Управління посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що з ОСОБА_1 29.08.2018 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернівецькій області та отримує пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
14.06.2021 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою щодо переходу на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Дана заява, відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, передана на розгляд до ГУ ПФУ у Львівській області.
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 16.06.2021 року №24160006847 ОСОБА_1 відмовлено в переході на пенсію за віком з огляду на відсутність віку-50 років, встановленого ст.114 Закону № 1058-ІV, а також по причині відсутності акту зустрічної перевірки пільгової роботи.
Про результати розгляду заяви позивач повідомлена листом ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 23.06.2021 року №2400-1706-8/21967, в якому також зазначено, що згідно пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою, правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1) відділом обслуговування громадян №3 16.06.2021 року направлено запит щодо проведення перевірки з первинними документами, пільгової довідки № 1247 від 10.06.2021 року, виданої ОКНП "Буковинський клінічний онкологічний центр".
Вищезазначене слугувало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: пункт "а" статті 13 Закону № 1788-XII у редакції до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII та пункт 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-VIII. За таких обставин, необхідно надати перевагу саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивача.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV).
Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, який здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною п'ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
На виконання названих норм Закону № 1058-IV, Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок N 22-1).
П.1.1 Р.І Порядку N 22-1 визначено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії-додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії-додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до п.4.1 Р. ІV Порядку N 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
За змістом п.4.2 Р. ІV Порядку N 22-1 (в редакції Постанови Пенсійного фонду № 25-1 від 16.12.2020, що набрала чинності 30.03.2021) при прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та «;Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10. Р. ІV Порядку N 22-1).
Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм слідує, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, суть якої полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 14.06.2021 зверталася до ГУ ПФУ в Чернівецькій області з заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах.
В даному випадку заява позивача про переведення на інший вид пенсії розглянута за принципом екстериторіальності.
Так, судом першої інстанції встановлено, що заява від 14.06.2021 розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 16.06.2021 № 24160006847 про відмову в переведенні на пенсію на пільгових умовах.
В свою ГУ ПФУ України в Чернівецькій області жодного рішення про відмову позивачу в переведенні на пенсію за Списоком №1 не приймалось, а лише повідомлено останню про результат розгляду заяви з зазначенням підстав відмови.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги, пред'явлені до ГУ ПФУ України в Чернівецькій області є безпідставними, оскільки відповідальними за опрацювання заяви ОСОБА_1 та прийняття відповідного рішення в даному випадку, визначений у встановленому порядку інший територіальний орган Пенсійного фонду.
Однак, ГУ ПФУ у Львівській області, як суб'єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи, судом першої інстанції залучений не був.
Уст.48 КАС України закріплено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Отже, з наведеної норми слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Варто зауважити, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, останній зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або за ініціативою суду.
Виходячи із зазначених положень закону, а також предмету позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що у цій справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не здійснив його заміну та/або не залучив як другого відповідача, чим допустив порушення норм процесуального законодавства.
При цьому, суд першої інстанції у рамках розгляду даної справи, визнав протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, який не є сотроною у справі.
В той же час, суд апеляційної інстанції не наділений на вказаній стадії повноваженнями щодо направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання щодо залучення належного відповідача та вирішення адміністративного позову відносно вказаного відповідача.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено в постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №826/12172/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.
За такого правового регулювання, предмета і підстави позову в даному адміністративному спорі, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути недоліки допущені судом першої інстанції на стадії апеляційного розгляду справи, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.
При цьому, відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, за умови неможливості його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте вже до належного відповідача.
З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У силу п.2 ч.1ст.315КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зіст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першоїінстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.48, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області задовольнити повністю.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.