справа № 759/19272/20
головуючий у суді І інстанції Войтенко Ю.В.
провадження № 22-ц/824/4039/2022
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
06 вересня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Сушко Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
01 жовтня 2018 року квартиру позивача було затоплено, причиною вказано вина підрядної організації, що виражена в не проведенні необхідних заходів, а саме: не встановлення заглушки після демонтажу інженерних комунікацій на технічному поверсі. Внаслідок залиття, квартира була непридатна для проживання та потребувала термінового поточного ремонту.
Згідно зі зведеним кошторисом, вартість ремонту становила 59 071 грн 74 коп. Відповідно до договору №047618 від 12 жовтня 2018 року та №0476-18/2 від 29 жовтня 2018 року позивач замовив постачання продукції та виконання її встановлення у ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 12 862 грн. Одночасно, позивачем були здійснені замовлення продукції №1340 від 10 жовтня 2018 року та №1488 від 30 жовтня 2018 року на загальну суму 28 044 грн 10 коп.
Відтак, розмір завданої позивачу матеріальної шкоди становить 99 977 грн 84 коп. У зв'язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 99 977 грн 84 коп. та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вважав доведеним відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, з огляду на підстави затоплення квартири позивача, що зазначені в акті від 01 жовтня 2018 року, відсутність інших доказів щодо інших підстав затоплення, а також положення договору про здійснення закупівель за державні кошти №209 від 17 вересня 2018 року між Управлінням будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Бест Констракшн».
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Фещенко І.С. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено матеріали та докази у справі, з огляду на таке.
Акт затоплення не встановлює остаточної вини юридичної особи у настанні події, це лише попередній висновок комісії, що присутня при огляді наслідків та надала своє бачення стосовно винуватця події. Однак, суд першої інстанції помилково послався на цей акт, як на документ, що встановлює остаточну вину.
Судом першої інстанції не в повній мірі досліджено договірні відносини між Святошинською державною адміністрацією та ТОВ «Бест Констракшн». Не встановлено, чи дійсно роботи по буд. АДРЕСА_2 взагалі виконувалися ТОВ «Бест Констракшн», оскільки укладання договору про надання послуг не свідчить про виконання таких послуг. Відповідачем не надано до суду актів виконаних робіт по цьому будинку, відповідно до якого, суд першої інстанції зміг би встановити, що дійсно надавалися послуги.
Судом першої інстанції не досліджено підстави укладення договору між Святошинською державною адміністрацією та ТОВ «Бест Констракшн» з огляду на те, що будинок за вказаною вище адресою належить на праві повного господарського віддання Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва», яке не є стороною вказаного договору, без згоди та погодження відповідача якого дві юридичні особи уклали договір на проведення робіт.
Судом першої інстанції для встановлення обставин у справі не залучено до розгляду справи Святошинську державну адміністрацію та ТОВ «Бест Констракшн», які відігравали б вирішальну роль при ухваленні судового рішення.
Відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність обставин, які б свідчили про проведення ремонтних робіт у вказаному будинку, матеріали справи не містять акту передачі будівельного майданчика (п. 3.1. договору), актів виконаних робіт (п.п.8.1.,8.3. договору), доказів проведення розрахунків (п. 7.1. договору), отже роботи за даним договором не розпочиналися та не були виконані.
Натомість вина відповідача підтверджується нормативно-правовими актами діючого законодавства на момент виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Апелянт вважає, що Святошинською державною адміністрацією від імені співвласників багатоквартирного будинку було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а тому послуги з управління надавалися відповідачем.
У спірних правовідносинах відповідач є управителем вказаного будинку (п. 14 частина 1 статті 1, стаття 6, частина 4 статті 8), який в порушення вимог Закону не забезпечив належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, технічний поверх та частина інженерних мереж на якому стався витік води, що стало причиною затоплення квартири апелянта, є спільним майном багатоквартирного будинку, за яким відповідач був зобов'язаний забезпечувати належне утримання. Відповідач не здійснив перевірку виконаних робіт, і як би перевірка була здійснена і прийнята відповідачем, то затоплення не сталося б, бездіяльність відповідача призвела до заподіяння збитків позивачу.
Протиправність поведінки відповідача полягає в тому, що відповідач не забезпечив належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку, причинно-наслідковий зв'язок полягає у бездіяльності відповідача щодо виконання свого обов'язку по забезпеченню належного утримання майна та як наслідок завдання матеріальних збитків позивачу.
Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу, де він заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим.
За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідальність за завдану шкоду настає за наявності таких підстав як наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вина останнього.
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить в рівних частках ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 26 вересня 2002 року.
Згідно з актом від 01 жовтня 2018 року, складеним комісією у складі: головного інженера, майстра тех.дільниці, слюсаря-сантехніка та затвердженому начальником ЖЕД-5, встановлено, що при візуальному обстеженні квартири за вказаною адресою, виявлено сліди залиття в коридорі, кухні, санвузлі та кімнаті. Також, в акті зазначено, що залиття сталось з вини підрядної організації, не було проведено необхідних заходів, а саме: не встановлено заглушки після демонтажу інженерних комунікацій на технічному поверсі (а.с. 5).
Колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що в акті від 01 жовтня 2018 року не конкретизовано підрядну організацію, з вини якої сталося залиття належної позивачу квартири.
Разом з тим, як вбачається листа Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації «Про відшкодування шкоди» від 20 грудня 2019 року №107-1071Т-653/2-5090, наданому на звернення позивача, за інформацією комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» капітальний ремонт інженерних мереж (ХВП, ГВП, ЦО, каналізації) житлового будинку за вказаною адресою виконувався ТОВ «Бест Констракшн» (ЄДРПОУ 41627192) на підставі договору №209 про здійснення закупівлі за державні кошти від 17 вересня 2018 року, укладеному між Управлінням будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ «Бест Констракшн» (а.с. 16).
Підсумовуючи інформацію наведену у акті від 01 жовтня 2018 року та листі Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації «Про відшкодування шкоди» від 20 грудня 2019 року №107-1071Т-653/2-5090, слід дійти висновку про те, що залиття належної позивачу квартири сталось з вини підрядної організації ТОВ «Бест Констракшн», якою не було проведено необхідних заходів, а саме: не встановлено заглушки після демонтажу інженерних комунікацій на технічному поверсі.
Заперечуючи проти позову, відповідач, комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва», посилалося на те, що шкоду позивачу завдано не з його вини, оскільки залиття не пов'язане з діяльністю відповідача, капітальний ремонт здійснювався за кошти міського бюджету на замовлення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації на підставі договору, відповідач не є ні замовником, ні виконавцем демонтажу та капітального ремонту мереж на технічному поверсі вказаного житлового будинку.
На підтвердження цього, відповідачем надано копію договору про здійснення закупівлі за державні кошти №209 від 17 вересня 2018 року та лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 липня 2015 року №8/9-2218-15 «Щодо фінансування робіт з капітального ремонту будинку» (а.с. 41-56).
Як встановлено матеріалами справи, між Управлінням будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник) та ТОВ «Бест Констракшн» (підрядник) укладений договір про здійснення закупівлі за державні кошти №209 від 17 вересня 2018 року (а.с. 47-52), з додатками: договірна ціна (а.с. 52 зворот -53), Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва (а.с. 53 зворот -54).
Відповідно до умов вказаного договору, підрядник за завданням замовника зобов'язується на свій ризик виконати роботи з Капітального ремонту. Інженерні мережі (ХВП, ГВП, ЦО, каналізація) житловий будинок, АДРЕСА_1 (об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість згідно з умовами даного договору (п. 1.1).
Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єктів, що ремонтується, несе підрядник (п. 5.1. договору). У разі випадкового пошкодження об'єктів до передачі його замовнику підрядник зобов'язаний протягом 5 календарних днів повідомити про це замовника та негайно власними силами усунути пошкодження (п. 5.2 договору). З метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник здійснює технічний нагляд та контроль за виконанням робіт (п. 6.11 договору).
Відповідно до п. 6.12 договору здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт замовник може доручити спеціалізованій організації або спеціалісту з визначенням їх повноважень у договорі з надання послуг технічного нагляду.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач не є стороною вказаного договору, тому жодних обов'язків щодо проведення капітального ремонту мереж та конструктивних елементів вказаного багатоповерхового будинку у нього не виникає. Як вбачається з матеріалів справи, договір для технічного нагляду та контролю за виконанням робіт з відповідачем відповідно до п. 6.12 договору не укладався, отже у відповідача був відсутній обов'язок здійснювати технічний нагляд за виконанням цих робіт.
Відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки» від 24 червня 2004 року №1869-IV затверджено Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки (надалі - Програма).
Відповідно до п.2.2,2.5. розділу II Мета Програми та шляхи реформування житлово-комунального господарства цього закону передбачається здійснення заходів Програми в таких сферах в тому числі: утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, у тому числі проведення реконструкції застарілого житлового фонду, ремонту приміщень, будинків, споруд.
Відповідно до п.1.2. розділу VI Організаційне забезпечення та проведення моніторингу виконання завдань Програми, організаційне забезпечення виконання завдань Програми здійснюють відповідно до своїх повноважень на регіональному рівні - структурні підрозділи з питань житлово-комунального господарства Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Відповідно до п.3 розділу VII Фінансове забезпечення виконання завдань Програми, кошти державного бюджету спрямовуються на фінансування заходів щодо реалізації інвестиційних проектів з реконструкції та капітального ремонту житлового фонду, систем централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення, а також у сфері благоустрою і комунального обслуговування.
При цьому частиною 7 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що колишні власники (їх правонаступники), які володіли багатоквартирними будинками до моменту приватизації, зобов'язані брати участь у фінансуванні їх ремонту та сприяти організації його проведення.
Згідно з листом Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 8/9-2218-15 від 29 липня 2015 року зобов'язання із здійснений витрат на управління будинком (у т.ч. на проведення капітального ремонту), які в порядку зазначених статей 7 і 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» несуть наймачі (орендарі) квартир та/або приміщень державної чи комунальної власності, виконуються окремо і незалежно від зобов'язання органу місцевого самоврядування як «колишнього власника» брати участь, у фінансуванні капітального ремонту будинку (у т.ч. шляхом затвердження відповідних місцевих програм).
Отже, підсумовуючи, колегія апеляційного суду встановила, що Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, реалізуючи свої владні повноваження уклала з підрядною організацією договір про здійснення закупівлі за державні кошти №209 від 17 вересня 2018 року.
Відповідно до п. 20 рішення Київської міської ради II сесія VII скликання «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» від 09 жовтня 2014 року № 270/270 створено комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» та віднесено його до сфери управління Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації.
Відповідно до розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 06 лютого 2015 року «Про передачу та закріплення житлового і нежитлового фонду за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_3 за вказаною адресою закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» (а.с. 34).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» керується розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09 березня 2011 року № 307 «Структура, періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та публічним договором про надання послуг із власниками та користувачами квартир та нежитлових приміщень.
Підсумовуючи, колегія апеляційного суду встановила, що вказаними нормативно-правовими актами не передбачено обов'язок відповідача щодо проведення капітального ремонту мереж та конструктивних елементів житлового будинку, а також не передбачено здійснення технічного нагляду за якістю виконуваних робіт.
Колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що наданий позивачем акт за формою та змістом відповідає встановленій формі, наведені в ньому дані про залиття квартири позивача з вини підрядної організації ТОВ «Бест Констракшн», - не спростовані.
Зі змісту пунктів 4 і 5 частини 3 статті 175 ЦПК України можна зробити висновок, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
З огляду на все вище встановлене, відсутність вини відповідача, комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва», у завдані збитків позивачу внаслідок залиття його квартири, - відповідачем доведена.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що акт затоплення не встановлює остаточної вини юридичної особи у настанні події, то колегія апеляційного суду враховує, що акт комісії від 01 жовтня 2018 року повністю відповідає формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття.
Колегія апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги щодо того, що у спірних правовідносинах відповідач є управителем вказаного будинку, який в порушення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не забезпечив належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, технічного поверху та частини інженерних мереж, з огляду на таке.
Відповідно до термінів наведених у вказаному закону, управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIIIу правління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт (стаття 10 цього Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, рішення співвласників багатоповерхового будинку за вказаною адресою щодо визначення управителем відповідача та укладення з ним договору, як власне і сам договір із співвласниками в матеріалах справи відсутні.
Колегія апеляційного суду також відхиляє доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції помилково не залучено до розгляду справи Святошинську районну в місті Києві державну адміністраціюта ТОВ «Бест Констракшн» з огляду на те, що суд позбавлений права за власною ініціативою вирішувати питання щодо кола учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 51 ЦПК України - лише за клопотанням позивача суд має право залучити співвідповідача та частини 1 статті 53 ЦПК України - лише за заявою учасників справи суд залучає до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Як вбачається з матеріалів справи, вказані заяви від позивача до суду першої інстанції не надходили.
Колегія апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги щодо того, що судом першої інстанції не дослідженопідстави укладання та стан виконання договору про здійснення закупівлі за державні кошти №209 від 17 вересня 2018 року, з огляду на те, що договір є дійсним в силу статті 204 ЦК України, та у акті комісії від 01 жовтня 2018 року та листі Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації «Про відшкодування шкоди» від 20 грудня 2019 року №107-1071Т-653/2-5090 зазначено, що залиття належної позивачу квартири сталось з вини підрядної організації ТОВ «Бест Констракшн».
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Фещенка І.С. підлягає залишенню без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 року - без змін.
Оскільки судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 369, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
Л.П. Сушко