02 вересня 2022 року м. Київ
Справа №752/6869/21
Апеляційне провадження №22-ц/824/9307/2022
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Чередніченко Н.П. 14 лютого 2022 року у м. Києві, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Москаленка Дмитра Едуардовича про закриття провадження у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Москаленка Дмитра Едуардовича про закриття провадження - задоволено. Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - закрито.
Не погодилось із зазначеним судовим рішенням АТ КБ «ПриватБанк», 18 липня 2022 року представником Банку на адресу Київського апеляційного суду поштою направлено апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року витребувано з Голосіївського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 752/6869/21, які надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 15 серпня 2022 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року залишено без руху.
Зазначеною ухвалою вказані представником позивача причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду, а саме введення в Україні воєнного стану, та нестабільна робота судів, визнані неповажними, та зазначено, що представнику позивача необхідно вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року, з наданням відповідних доказів.
Копію ухвали Київського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року супровідним листом направлено на вказану в апеляційній скарзі адресу скаржника, яку уповноваженою особою Банку отримано 25 серпня 2022 року.
На виконання вимог ухвали суду від 18 серпня 2022 року, на адресу Київського апеляційного суду 29 серпня 2022 року від представника Банку - Наконечної А.В. надійшла заява про усунення недоліків, в якій вона вказує на те, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації, та у зв'язку з ризиком для життя та здоров'я працівників банку, керівництвом АТ КБ «ПриватБанк» було прийнято рішення перевести переважну більшість працівників на віддалену дистанційну роботу. Чимало працівників забезпечують роботу Банку із за кордону. Багато офісів та будівель банку де є ризики нанесення ракетних ударів були зачинені, працівники переведені в інші області України чи іншу місцевість. З цих підстав у банку існують затримки з своєчасною передачею вхідної кореспонденції та передачі її відповідальним працівникам . Крім того, у зв'язку з постійною ракетною загрозою, час на обробку вхідної кореспонденції, у тому числі судової - збільшився.
Також представник Банку вказує на те, що 02 березня 2022 року Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких фактично визнала воєнний стан об'єктивною та поважною причиною для поновлення та продовження процесуальних строків. Також представник посилається на наказ Голови Верховного Суду від 04 березня 2022 року, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема вказано, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
На підставі викладеного, просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, апеляційний суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Отже, процесуальним законом запроваджено оціночні параметри визначення обґрунтованості причин пропуску процесуального строку. При цьому, не існує іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з підготовкою звернення до суду тощо.
Положеннями ст. ст. 12,81 ЦПК України унормовано, зокрема, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В силу наведених вимог, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Посилання представника АТ КБ «ПриватБанк» на те, що у зв'язку з військовою агресією керівництвом АТ КБ «ПриватБанк» було прийнято рішення про переведення переважної більшості працівників на віддалену дистанційну роботу, багато офісів та будівель банку де є ризики нанесення ракетних ударів були зачинені, а працівники переведені в інші області України чи іншу місцевість, у зв'язку з чим у банку існують затримки з своєчасною передачею вхідної кореспонденції та передачі її відповідальним працівникам, колегія суддів вважає неповажними, оскільки всупереч вищевикладеному, представником до суду апеляційної інстанції не надано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин, зокрема, переведення її на дистанційну роботу чи перебування в іншій області чи іншій місцевості, а також відсутності можливості у згаданий період, а саме з моменту отримання оскаржуваної ухвали 09 травня 2022 року по 18 липня 2022 року скористатись засобами поштового або електронного зв'язку для подання апеляційної скарги в межах встановленого законом строку.
Посилання представника Банку на введення у країні воєнного стану та рекомендації Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року, як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду без зазначення конкретних причин його пропуску та надання відповідних доказів також не можливо визнати поважними.
Посилається представника на наказ Голови Верховного Суду від 04 березня 2022 року, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема вказано, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, суд апеляційної інстанції також до уваги не приймає, оскільки вказаний наказ носить рекомендаційний характер.
Враховуючи вищевикладене, вказані скаржником в заяві причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду не можна визнати поважними.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» наголосив на тому, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці також виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Диспозитивність (від лат. dispono - розпоряджаюся) - це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Зміст принципу диспозитивності перш за все розкривається через положення хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це. Вказані принципи надають кожному учаснику справи можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
Таким чином, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, та Законом встановлений певний порядок участі осіб у судовому розгляді, який має бути ними додержаний.
А тому, виходячи з принципів, розумності, справедливості, рівності учасників судового розгляду, а також враховуючи принцип правової (юридичної) визначеності, викладені представником АТ КБ «ПриватБанк» в заяві обставини не можуть вважатися поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим виявлені в апеляційній скарзі і зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року недоліки скаржником не є усунутими.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в порядку п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, особі, яка подала апеляційну скаргу слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук