ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 серпня 2022 року м. Київ № 640/1286/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України про скасування рішення в частині та зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі- відповідач 1) та Міністерства юстиції України (далі - відповідач 2) та просить суд:
Визнати протиправним в частині відмови у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 1 від 13 серпня 2019 року в частині відмови у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 ;
Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України повторно розглянути питання з приводу видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 з урахуванням висновків, встановлених судом;
Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України видати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 ;
Стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.
Водночас позивач висловила прохання про витребування доказів, а саме:
Копію рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 1 від 13 серпня 2019 року;
Копію екзаменаційної відомості, сформовану під час проведення кваліфікаційного іспиту від 29 липня 2019 року (відповідно до пункту 41 Порядку);
Копію протоколу про проведення кваліфікаційного іспиту від 29 липня 2019 року (відповідно до пункту 43 Порядку);
завдання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, який відбувся 29 липня 2019 року;
правильні відповіді на завдання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, який відбувся 29 липня 2019 року;
відповіді ОСОБА_1 на завдання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, який відбувся 29 липня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 29 липня 2019 року брала участь у складанні кваліфікаційного іспиту у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України та відповідно до рішення від 13 серпня 2019 року № 1 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Позивачка вважає вказане рішення протиправним в частині, та таким що підлягає скасуванню, оскільки вона вважає, що набрала необхідну кількість балів. Окрім того, у практичній частині екзаменаційного білету були некоректно сформовані варіанти відповідей, питання містили більше правильних варіантів відповідей, аніж потрібно обрати. Таким чином, завдання не відповідають вимогам Порядку № 1905/5, а саме не дотримано вимог пунктів 36-37 Порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
10 лютого 2020 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року відкрито провадження у справі зі здійсненням розгляду справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
Водночас зобов'язано Міністерство юстиції України надати в якості доказів, належних чином завірених копій, а саме:
рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 1 від 13 серпня 2019 року;
екзаменаційну відомість, сформовану під час проведення кваліфікаційного іспиту від 29 липня 2019 року (відповідно до пункту 41 Порядку);
протокол про проведення кваліфікаційного іспиту від 29 липня 2019 року (відповідно до пункту 43 Порядку);
завдання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, який відбувся 29 липня 2019 року;
правильні відповіді на завдання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, який відбувся 29 липня 2019 року;
відповіді ОСОБА_1 на завдання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, який відбувся 29 липня 2019 року.
02 березня 2020 року до суду надійшло клопотання позивача про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
05 березня 2020 року до суду надійшло клопотання представника Новіцької Л.О. , яка забезпечує представництво інтересів відповідача 1 та відповідача 2, про надання додаткового строку для подання витребуваних документів, яке обґрунтовано тим, що на виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачами подано копію рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 13 серпня 2019 року № 1 та екзаменаційну відомість, сформовану під час проведення кваліфікаційного іспиту від 29 липня 2019 року та протокол про проведення кваліфікаційного іспиту від 29 липня 2019 року. Разом з тим, щодо інших документів, то Міністерство юстиції України звертається до державного підприємства «Національні інформаційні системи» з проханням надати витребувану судом інформацію, оскільки серверна частина програмного забезпечення системи розміщується на технічних ресурсах адміністратора Єдиних та Державних реєстрів.
Відповідачі скористалися своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України та 16 березня 2020 року подано до суду відзив, який обґрунтовано тим, що за результатами виконання практичної частини електронного анонімного тестування ОСОБА_1 набрала 39 балів, а отже не виконала цю частину, у зв'язку з набранням менше 40 балів, а відтак дії Міністерства юстиції України в частині прийняття рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є правомірним. Оскаржуване рішення відповідача прийняте на підставі, в межах та у спосіб, передбачений законодавством України, з дотриманням вимог законодавства, які регулюють порядок видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року задоволено клопотання Міністерства юстиції України про надання додаткового строку для подання витребуваних документів. Надано строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали для подання в якості доказів, належним чином завірених копій, а саме:
завдання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, який відбувся 29 липня 2019 року;
правильні відповіді на завдання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, який відбувся 29 липня 2019 року;
відповіді ОСОБА_1 на завдання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, який відбувся 29 липня 2019 року.
Також ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
22 квітня 2020 року представником відповідача на виконання вимог ухвали суду подано витребувані документи.
02 червня 2020 року позивачем подано до суду заперечення проти відзиву та додаткові пояснення щодо позову, в яких зазначено про те, що після ознайомлення із отриманими документами позивачка прийшла до висновку, що вони містять докази, що є підставою для задоволення позовних вимог, а саме, згідно з наданою відповідачем екзаменаційною роботою з зазначеними правильними відповідями, загальна сума балів, яку набрала відповідача, дорівнює 40 балам.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.
Обставини встановлені судом:
29 липня 2019 року ОСОБА_1 брала участь у складанні кваліфікаційного іспиту у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.
Згідно з оголошенням про результати проведеного кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальної діяльності, яке розміщено на офіційному сайті Міністерства юстиції України, вбачається, що відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 13 серпня 2019 року № 1, відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю таким особам, зокрема і ОСОБА_1 .
Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 13 серпня 2019 року № 1 в частині відмови у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 , позивачка вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Позивачка зазначає, що у практичній частині електронного анонімного тестування були некоректно сформульовані варіанти відповідей, питання містили більше правильних варіантів відповідей, аніж потрібно було обрати, а правильні відповіді позивача система для проведення електронного анонімного тестування зарахувала як неправильні.
Таким чином, Міністерством юстиції України в особі її структурного підрозділу - Департаменту приватного права порушено законодавство, оскільки завдання не відповідають вимогам Порядку № 1905/5, а саме не дотримано вимог пунктів 36 та 37.
29 липня 2019 року перед початком кваліфікаційного іспиту позивачка отримала у секретаря Комісії ім'я входу та пароль, необхідні для реєстрації у системі.
За результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування позивачка набрала 75 балів та була допущена до виконання практичної частини електронного анонімного тестування.
За результатами виконання практичної частини електронного анонімного тестування позивачка набрала 39 балів та не склала іспиту в силу вимог пункту 39 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року № 1905/5, оскільки набрала менше сорока балів.
Зазначена кількість балів позивачці стала відомою після закінчення виконання відповідних частин електронного анонімного тестування, оскільки результат було виведено системою у вигляді відповідного повідомлення, відповідно до пункту 40 Порядку.
Позивачка вважає, що нарахована системою кількість балів є необ'єктивною, та її правильні відповіді не було зараховано системою.
А тому рішення відповідача від 13 серпня 2019 року № 1 в частині відмови позивачці у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач у відзиві зазначив про те, що кваліфікаційний іспит, призначений на 29 липня 2019 року, згідно із затвердженим графіком тривав з 29 липня 2019 року по 13 серпня 2019 року, що відповідає вимогам пункту 15 Порядку.
Так, 29 липня 2019 року ОСОБА_1 у складі другої групи брала участь у складанні кваліфікаційного іспиту Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату.
Перед початком кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 на вибір отримала у секретаря Комісії ім'я входу - Kandidat2019-039, необхідний для реєстрації у системі. Згідно з інформацією, яка міститься в екзаменаційній відомості засідання Комісії від 29 липня 2019 року, ОСОБА_1 за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрала 75 балів та була допущена системою до виконання практичної частини.
За результатами виконання практичної частини електронного анонімного тестування ОСОБА_1 набрала 39 балів, а отже не виконала цю частину, у зв'язку з набранням менше 40 балів.
Рішенням Комісії від 13 серпня 2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Витяг з такого рішення, засвідчений підписом секретаря Комісії, листом Міністерства юстиції України від 16 серпня 2019 року № 3497/19.6.4/46-19 було направлено на адресу ОСОБА_1 .
Таким чином, оскільки за результатами виконання практичної частини електронного анонімного юстування ОСОБА_1 набрала 39 балів, а отже не виконала цю частину, у зв'язку з набранням менше 40 балів, а відтак дії Міністерства юстиції України в частині прийняття рішення про відмову у видачі свідоцтва про її право на зайняття нотаріальною діяльністю є правомірними.
За таких обставин, вбачається, що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату прийняте на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законами України, з дотриманням вимог законодавства, які регулюють порядок видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня № 228 затверджено Положення про Міністерство юстиції України, (далі - Положення № 228) відповідно до пункту 1, Міністерство юстиції України (Мін'юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.
Мін'юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення № 228).
Основні завдання Мін'юсту визначено пунктом 3 Положення № 228.
Повноваження Мін'юсту визначено пунктом 4 Положення 228.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII).
Відповідно до абзацу першого та другого статті 1 Закону № 3425-XII нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Згідно з абзацом першим статті 3 Закону № 3425-XII нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Також статтею 3 Закону визначено, що нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 3425-XII для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 10 Закону № 3425-XII за наявності роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, яка має намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його складання на підставі подання відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Частиною сьомою статті 10 Закону № 3425-XII особам, які не склали кваліфікаційний іспит, гарантоване право на наступне складання цього іспиту, за умови, якщо з моменту складання попереднього кваліфікаційного іспиту пройшло не менше одного року.
Порядок допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та процедура складання іспиту врегульовані положеннями статей 3, 10 Закону № 3425-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 923 «Про затвердження положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату» (далі - Комісія), а також Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року № 1905/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 липня 2011 року за № 926/19664 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 19 Порядку об'єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту.
Відповідно до пунктів 21 та 24 Порядку кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування. Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань, електронне анонімне тестування складається з теоретичної та практичної частин.
Перед початком кваліфікаційного іспиту особи, які беруть участь у його складанні, отримують у секретаря Комісії на вибір ім'я входу та відповідний пароль, необхідні для реєстрації у системі. Ім'я входу та відповідний пароль видаються у запечатаному вигляді. Другий примірник імені входу відрізається Секретарем Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові та розкривається лише після перевірки роботи для її ідентифікації (пункт 25 Порядку).
Відповідно до пунктів 27 - 32 Порядку загальний час електронного анонімного тестування становить чотири години. Теоретична частина електронного анонімного тестування включає в себе сто тестових питань. До кожного питання пропонуються декілька варіантів відповідей, одна з яких є правильною. Оцінювання теоретичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою. Кожна правильна відповідь оцінюється системою в один бал, неправильна - в нуль балів. Якщо не обрано жодної відповіді, у тому числі у зв'язку зі спливом встановленого часу, така відповідь заховується як неправильна.
Теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше сімдесяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини.
Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення. Особам, за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрали не менше сімдесяти балів, разом з повідомленням про результати її виконання системою видається код доступу до практичної частини електронного анонімного тестування.
Згідно з пунктами 33 - 39 Порядку Практична частина електронного анонімного тестування включає в себе такі завдання: п'ять проектів нотаріальних документів; п'ять задач. На виконання практичної частини електронного анонімного тестування відводиться дві години. Оцінювання практичної частини електронного анонімного тестування здійснюється системою.
Завдання «проект нотаріального документа» викладається у вигляді п'яти текстів різних проектів нотаріальних документів, кожний з яких містить п'ять помилок змістового характеру. До кожного тексту проекту нотаріального документа пропонуються не менше десяти варіантів помилок, з яких п'ять є правильними. Надання відповіді на це завдання полягає у виявленні в кожному з п'яти текстів проектів нотаріальних документів п'яти помилок та їх виборі із запропонованих системою варіантів у порядку розташування цих помилок у тексті документа.
Правильно вибрана помилка оцінюється системою в один бал. Якщо не вибрано жодної помилки із запропонованих системою варіантів, у тому числі у зв'язку зі спливом встановленого часу, така відповідь оцінюється системою в нуль балів.
Завдання «задача» викладається у вигляді п'яти окремих текстів з описом конкретних казусів із нотаріальної практики. До кожної задачі пропонується п'ять варіантів відповідей, один з яких є правильним та оцінюється системою в п'ять балів, решта - неправильні, що полягає в їх неповноті, хибності аргументації тощо. Неправильні відповіді оцінюються системою в нуль балів. Якщо не обрано жодної правильної відповіді, у тому числі у зв'язку зі спливом встановленого часу, така відповідь зараховується як неправильна. Завдання тактичної частини електронного анонімного тестування можуть виконуватись в довільному порядку. Практична частина електронного анонімного тестування вважається виконаною, а особа такою, що склала кваліфікаційний іспит, якщо за результатами її виконання набрано не менше сорока балів.
Після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість. Екзаменаційна - відомість містить перелік імен входу осіб, які проходили електронне анонімне тестування, кількість набраних за кожне завдання балів та вільне поле для зазначення прізвищ, імен та по батькові осіб, яке заповнюється після ідентифікацїї результатів електронного анонімного тестування. Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після формування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Після закінчення кваліфікаційного іспиту Секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит. Протокол підписується головою та секретарем Комісії (пункти 41-43 Порядку).
Згідно з пунктом 44 Порядку Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про: видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.
Особам, які не склали кваліфікаційний іспит, Комісія в п'ятиденний строк надсилає витяг з рішення Комісії про відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, засвідчений підписом секретаря Комісії (пункт 46 Порядку).
Окрім того, Пунктом 17 Порядку встановлено, що для складання кваліфікаційного іспиту використовується електронна система для проведення електронного анонімного тестування (далі - система).
Серверна частина програмного забезпечення системи розміщується на технічних ресурсах адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України. Налаштування автоматизованих робочих місць осіб, допущених до складання кваліфікаційного іспиту, повинно забезпечувати відсутність доступу до інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Створення та налаштування системи, її технічне обслуговування та модернізація, а також вжиття технічних заходів для збереження даних, що містяться на сервері системи, здійснюються адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.
Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 25 червня 2015 року № 1059/5 «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 червня 2015 року за № 754/27199, державне підприємство «Національні інформаційні системи» визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.
З матеріалів справи вбачається, що 29 липня 2019 року ОСОБА_1 у складі другої групи брала участь у складанні кваліфікаційного іспиту Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату.
Перед початком кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 на вибір отримала у секретаря Комісії ім'я входу - Kandidat2019-039, необхідний для реєстрації у системі.
Згідно з інформацією, яка міститься в екзаменаційній відомості засідання Комісії від 29 липня 2019 року, ОСОБА_1 за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрала 75 балів та була допущена системою до виконання практичної частини.
Разом з тим, з долученої до матеріалів справи копії з завданнями та правильними відповідями на питання ОСОБА_1 , які містилися у завданні електронного анонімного тестування вбачається, що за завдання щодо п'яти проектів нотаріальних документів, а саме:
за завдання № 1 «договір позички» позивачем отримано 4 бали,
за завдання № 2 «довіреність» - 5 балів,
за завдання № 3 « договір дарування гаража» - 4 бали,
за завдання № 4 «свідоцтво» - 3 бали,
за завдання № 5 « довіреність» - 4 бали,
а також за завдання у вигляді задач, а саме:
за завдання № 6 - 5 балів,
за завдання № 7 - 5 балів,
за завдання № 8 - 5 балів,
за завдання № 9 - 0 балів,
за завдання № 10 - 5 балів.
З долучених відповідачем документів, а саме з екзаменаційної роботи з зазначеними правильними відповідями вбачається, що позивачем набрано 40 балів.
Таким чином, судом встановлено, що за результатами виконання практичної частини електронного анонімного тестування ОСОБА_1 набрала 40 балів.
Судом зауважується, що висновки відповідача стосовно того, що позивач за результатами практичної частини електронного анонімного тестування набрала лише 39 балів а отже не виконала цю частину, а тому не склала кваліфікаційний іспит, не відповідає дійсності, та спростовується наданими до суду доказами. Оцінювання практичної частини електронного анонімного тестування системою здійснено неналежним чином та невірно обраховано набрану позивачем кількість балів, що призвело до порушення прав позивача та прийняття відповідачем рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Доказів протилежного відповідачем до суду надано не було.
З аналізу наведеного та з урахуванням норм пункту 39 Порядку, суд приходить до висновку, що практична частина електронного анонімного тестування ОСОБА_1 вважається виконаною, а особа такою, що склала кваліфікаційний іспит, оскільки за результатами її виконання набрано не менше сорока балів.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність рішення Комісії від 13 серпня 2019 року в частині відмови у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 , що є підставами для його скасування в даній частині.
Встановлення судом обставин протиправності рішення в частині, є підставами для зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України повторно розглянути питання з приводу видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 з урахуванням висновків, встановлених судом та зобов'язання Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України видати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи,суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, судовий збір сплачений позивачем відповідно до квитанції від 17 січня 2020 року у розмірі 2 522,40 гривень підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 241-246, 255, 257-263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Задовльнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України та Міністерства юстиції про скасування рішення в частині та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним в частині відмови у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 1 від 13 серпня 2019 року в частині відмови у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 .
Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України повторно розглянути питання з приводу видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 з урахуванням висновків, встановлених судом.
Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України видати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України судовий збір у розмірі 2 522 (дві тисячі п'ятсот двадцять дві гривень 40 копійок).
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За приписами статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
Відповідач: Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції України (01001, м. Київ, вулиця Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622);
Відповідач: Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вулиця Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622).
Суддя В.І. Келеберда